Не ми обираємо, в якій країні народитися.

Але ми обираємо, якою їй бути. І чи бути взагалі.

Обираємо її шлях у великому і дрібному: на референдумах і виборах і в щоденних своїх вчинках.

Ми не обираємо минуле своєї країни. Але обираємо, чи хочемо знати про нього, і що саме хочемо знати.

Ми не обираємо майбутнє своєї країни. Але нашими великими і дрібними виборами визначаємо її теперішнє. Від якого і залежить її майбутнє.

Майбутнє, яке одного дня стане чиїмось сьогоденням. А наш вибір – чиїмось минулим, про яке хтось захоче знати все, а хтось – жодного слова.

Тож щодня і щомиті живімо й обираймо так, щоб Україна мала майбутнє, ми – чисте сумління, а наші нащадки – навіть думки переписувати історію.

Україна понад усе.
Зі святом!