Її чоловік мертвий. Але горя вона не відчуває – лише полегшення, адже останні 5 років її життя були пеклом.

Ви вже здогадалися – мова піде про аб’юз.

Вона вийшла за нього не з любові. Важкий період, смерть матері, багаторічні складні стосунки з алкозалежним батьком і відчуття – ти нікому не потрібна і нічого чекати казки про кохання – вона погоджується на шлюб з малознайомим, але ж наче пристойним чоловіком. Дивачка, дурна чи так не буває – ви можете подумати. Що ж, останнє і мені в голову прийшло на самому початку, доки не згадала про те, що подібні історії чула не з книжок. І осмикнула себе:

Скільки жінок так живе?

Він розумний, старанно працює, амбіції має, часом тільки якісь такі “дзвіночки” з’являються: раптове роздратування, вимоги і обмеження, що здоровими не назвати, і фрази, які нам зі сторони – очевидне приниження. Вона ж колупається в собі, старається стати кращою, відчуває себе винною. Відкрий очі – можете подумати. Але все не так просто.

Скільки жінок так живе?

Вона вірить, що ось-ось і все налагодиться. Натомість, той наче-пристойний-чоловік поступово перетворюється на звіра, а “дзвіночки” стають гематомами на її тілі. Чому вона не піде – може подумаєте, ми, на жаль, звикли так думати. Тільки забули одне: піти – може стати самогубством.

Скільки жінок так живе?

Травмованих з дитинства. Зневірених у зовсім молодому віці. В пастці у тирана – десь психологічне чи економічне насильство, десь фізичне, а десь, блін, грьобане комбо. Безпорадних. І не тому, що слабкі чи дивні, а тому, що такі деспоти прекрасно вміють знищувати особистість і тримати ледь не на ланцюгу. А якщо ще й дитина є… і так, просто “піти” від такого чоловіка, на жаль, часто просто неможливо.

“Порцелянова лялька” – болюче занурення в таке життя. Це шокуюча історія, яких, на жаль, багато – і не в книжках. Це ще один привід говорити про домашнє насильство – без цих всіх “сама винна”, “спровокувала”, “чого не пішла”. Бо проблема глибша, що вправно показала авторка.

Скільки жінок потерпають від аб’юзу, газлайтингу і відсутності виходу з усього цього. Скільком, на жаль, доводиться так жити. І скільком потрібна допомога і захист, а не осуд.

Раджу, так.

Джерело https://www.instagram.com/p/CisliGstpqW/?utm_source=ig_web_copy_link