Про дощ
Як же плаче небо. Безутішно. Густим холодним дощем. Я кажу йому: – Не плач. Будь ласка, припини. Бо у мене – мокрі ноги. Мокрі плечі. Мокрі коси. Бо моя парасолька лишилася вдома. А моє сонце – нині за хмарами. – Я не можу не плакати, – каже мені небо. – Мої хмари важкі й сірі. […]
Read More