Позначка: розділові знаки

Я люблю двокрапку, бо: 1. Двокрапка любить узагальнення і тихо тулиться після узагальнюючого слова. 2. Двокрапка любить безсполучникові речення: тихо тулиться між ними, якщо друге речення розкриває зміст першого. Найчастіше вказує на причину, чому так сталося, як сталося. Але не обов’язково. 3. Двокрапка любить пряму мову. І питає: “Можна я тихо притулюся після слів автора?” […]

Я люблю розділові знаки. За їхній неповторний характер й усталені звички. Наприклад, кома. Декотрі коми, за характером, одинаки. Але таких – меншість. Бо більшість ходить парами. Так зручніше відокремлювати різні там звороти та вставні конструкції. Хоча є коми, котрі гуртуються у великі гурти, бо їм так простіше перетворити хаотичний перелік на синонімічний ряд. Коми люблять […]