Біженці. Діти. Доля трьох різних дітей з різних країн і в різний період часу.

Біженці. Ті, хто змушений покинути дім через загрозу, через власність диктаторів, аби врятувати життя.

Біженці. В яких речі складені в невеличкі валізи. Ті, хто втікає, рятуючись.

Але чи вдасться врятуватися…

«Біженець» Алана Гратца – це історія Йозефа, Ізабель і Махмуда. Свого роду три різні історії, але з нотами схожості.
І ця книжка, яка на емоційному рівні, проїхалася по мені, заснована на реальних фактах. І це насправді страшно.

Написано просто. Місцями надто просто, без згущення фарб. Авторська мова легка, а історія затягує. Тому я цю книжку прочитала за день.

Йозеф – 1938 рік, втеча з нацистської Німеччини, з батьком, який після увʼязнення боїться всього, мамою і сестрою. Корабель, на якому вивозять євреїв, і який жодна країна не хоче прийняти, повертається. До Німеччини.

Ізабель – Куба, 1994 рік. Втеча на маленькому саморобному човні. Втрата друга. Відкритий океан. І надія – така крихка, за яку вже немає сили вхопитися.

Махмуд – бомбардування Апелло, втеча з Сирії, 2015 рік. Море, суходіл. Майже вся Європа миготить перед очима. Сестра, яку хотів врятувати, але не знає чи вчинив правильно. А потім люди вказують на новий дім, в якому біженців зустрічають старенькі євреї.

І один з тих євреїв є дитиною, яка колись вижила. Одна дитина вижила, бо нацист, всміхався, упіймавши втікачів, і поставив матір перед вибором – обирай, хто з твоїх дітей залишиться живим…

Ця книжка – це сплеск емоцій, думок, відчуттів. Це книжка, яка запамʼятається. Книжка, яка підтверджує, що минають роки, збігають десятиліття, одні люди вмирають, інші народжуються, а демони в людській подобі продовжують руйнувати життя.

Емоційний відгук. Так. Але про цю книжку інакше не можна.

Видавництво КМ-БУКС