Категорія: Щоденник

Її заміжжя Оля вийшла заміж так давно, що все життя пам’ятала себе заміжньою. Ймовірно, що до того, як вона стала невдячною дружиною і непутящою матір’ю, – існувала якась інша Оля. Оля з довгою косою, ніжною душею, в ясно-синій сукні і з букетом польових ромашок, а не Оля – вічно-затуркана-сполохана жінка. Але вона того не пригадувала. […]

Хороше слово “кращий”. Ось тільки використання в нього нікудишнє. Бо коли кажеш “кращий”, то треба казати від кого, за кого чи хоча б ніж хто. Чи від чого, за що або ж ніж що. Кращий за Кращий від Кращий ніж А в нас же ж, ох ти ж боже ж мій, “30 кращих книжок незалежності”. […]

Нам не бракує атрибутів затишку. Картатий плед. Гарячий кухлик запашного чаю. Розкішні, аж хрусткі, осінні квіти на кухонному столі. І плетені шкарпетки із м’якої вовни. Ми прагнем затишку. Й оточуєм себе його ознаками як доказами того, що все насправді добре з нами і у нас. Але і пледи, й кухлики, й шкарпетки безсилі, коли немає […]

Шторка Це не була любов. Усе, що завгодно, але не вона. Безвихідь, вигода, скрута. Але не любов. Зранку Майї сказали виселятися з гуртожитку, а ввечері вона познайомилася з Дмитром. Гуртожиток був сімейний, Майя жила в ньому без сім’ї. З Дмитром познайомилася у цеху – він був слюсар і новенький. Майя працювала закрійницею, приходила на роботу […]

Катрині півні Катря вишивала подушки. Катря вишивала так, що півонії на тих подушках квітли, соловейки тьохкали, чайки квилили, а жінки, коли ті подушки бачили, плакали. Катря правила за свої подушки грубі гроші, і їх їй за них справно давали. Утім, жили вони з чоловіком і п’ятьма синами не з Катрусиних з подушок, а з двох […]

Її бузок Він встав так рано, що світ ще спав. І пішов ламати бузок. Різкий хрускіт гілок розтинав передранкову тишу, і кожна гілка ніжно вмивала його світанковою росою. Сидячи на поточеному шашелем різбьяному ґанку ув’язував вузлуватими пальцями ніжні вологі гілки у пишні букети, а коли прокидалися перші пташки, вантажився з трьома відрами бузку у першу […]

Одна дівчина не мала посагу, тож подумала, що не вийде заміж. Затужила від того, напнула личину світової скорботи і померла через багато десятиліть сварлива, самотня, знедолена. Одна дівчина не мала посагу, тож подумала, що не вийде заміж. Але мала світлі коси, очі, усмішку й розум. Тож обміняла їх на заміжжя, і померла через кілька десятиліть […]