Категорія: Щоденник

1. У ймовірний новий карантин і навіть незалежно від того, чи буде він довгим, остаточно закриються до 1/3 книгарень, недобитих попереднім карантином. Дивні умови отримання грантів інституційне підтримки від Українського інституту книги у вигляді неподання на інші аналогічні гранти, не дало можливості видавцям подавати на підтримку своїх магазинів і мереж, що оформлені на одну юр.особу. […]

1. Коли ніколи не пили каву у Відні, але точно знають, що вона там несмачна. 2. Коли переконують, що в поганій погоді винуватий синоптик. 3. Коли, не дослухавши, заявляють, що з цього нічого не вийде. 4. Коли збрехали, вміймалися і кажуть, що всі і все не так зрозуміли. 5. Коли ті, хто роками знає, як […]

Моя тінь настільки ж безкінечно довга й сиза, як і ці осінні вечори. Вона лягає на землю повільно й несміливо, як і пасма вогких вечірніх туманів. Моя довга осіння тінь біжить до обрію наввипередки з сонцем. І всього за кілька метрів до фінішу програє свій осінній марафон. І тоді на землю падає лунка від холоду […]

Брати Капранови продовжують свою просвітницьку діяльність на ютуб каналі ім. Т.Г. Шевченка. Тут розповідають про томос та автокефалію православної церкви  

В осені так багато ніжності. Ніжності не весняної, безтурботної, легкої, від якої дзвенить у грудях. А ніжності тихої, спокійної, виваженої, вдумливої, осінньої. Ніжності, яка набувається з досвідом. Приходить з віком. І буває саме восени.

Хтось постійно нарікає на життя. А хтось чіпляється за все, що може. Між цими двома крайнощами – безліч варіантів. Головне – не здаватися. Ніколи. А як вийде, то ще й принагідно прикрашати собою світ. Привіт усім оптимістам від кручених паничів