Categories Щоденник

Про ранки

Я люблю ранкові гіпермаркети. Ті неспішні ранкові пів години, коли персоналу більше, ніж покупців. Коли ліниво сиплеться з сіток картопля з буряками, базилік струшує з себе спогади про росу, а повітря аж бринить від запаху свіжого хліба й міцної кави. Я люблю ранкові озера. Ті тихі ранкові пів години, коли повітря стелитися над ними легким […]

Read More
Categories Щоденник

Про вареники

Вареники не можна не любити. Хоча можна любити не всі вареники. Можна не любити вареники з ягодами. Бо вони пирскаються. Але любов до таких вареників – ознака оптимізму. Не можна їсти вареники з ягодами без віри в те, що сік на одязі обов’язково відіпреться. Можна не любити вареники з картоплею. Бо картопля – їжа бідних. […]

Read More
Categories Щоденник

Рецепти літа

1. Не надумувати те, чого немає, щоб мати час на те, що є. 2. Очам може бути страшно, але руки – роблять. 3. Вірити спочатку собі, а тоді вже (якщо захочеться) людям. 4. Змін без болю не буває, тож коли болить – це не завжди погано. 5. Істина не обов’язково у вині. Можливі варіанти. 6. […]

Read More
Categories Щоденник

Про те, що варто купити за гроші

Я вже досить доросла, щоб дозволити собі те, що хочу. І здійснити свої мрії. Тому віднині маю повне зібрання творів Лесі України в 14 томах. Розкішне подарункове видання. Прийшло поштою у великій коробці. І мені без перебільшення навертаються сльози. Сльози емоцій і щастя. Бо я мріяла про повне зібрання творів Лесі Українки, відколи почала мріяти […]

Read More
Categories Щоденник

Про рецепт тепла

Він уже облетів. Цей мак. Увечері ще цвів, а зранку межу встелили його пелюстки. Літо таке ж стрімке, як і маків цвіт. Ось ще тільки збиралося розцвісти – а вже вітер розносить полем пелюстки. Тут можна було б написати про минущість людського життя і пустити гірку сльозу. Але навіщо витрачати літо на думки заради думок […]

Read More
Categories Щоденник

#страшнареклама

Ніщо так не вказує на комплекс меншовартості, як мова. Тобто проблема не в мові як такій, а в людині, яка нею користується. Бо не буває мов кращих чи гірших. Але бувають генії від реклами, яким соромно писати задвірки. Бо що таке задвірки хати? А ось власний бек’ярд для кожного котеджу – наше всьо. То прошу […]

Read More
Categories Щоденник

Про маки

Маки як кров. Хоча не зовсім. Скривавленість маків – не більше, ніж вживлене в наші серця повір’я. Туга, яка століттями бриніла над щедро залитими кров’ю степами, не лишила нам іншого вибору, ніж пронизати себе і маки символікою загибелі і крові. Але маки – це також яскрава межа. Між цнотою весняною і зрілістю літа. Це жагучий […]

Read More
Categories Щоденник

Про мету і лежання

Інколи думається: чи є сенс лежати в напрямку мети? Коли всі повторюють мотиваційну мантру, що в напрямку мети треба летіти, бігти, йти. А як не можеш того всього, то хоча б лежати. І знаєте, в лежанні є великий сенс. Коли лежиш, а не летиш, і не біжиш, і не йдеш в напрямку мети, – починаєш […]

Read More
Categories СлайдерЩоденник

Про дивні слова

Насправді слова дивними не бувають. Такими їх роблять люди. Коли не користуються ними за призначенням, а намагаються натягнути через ноги на голову. 1. Гендернофлюїдне середовище. Як сказати голова правління, якщо голова правління – жінка, допитується хтось в закритій групі любителів й знавців українського слова. Ох, не приведи, філологічний боже, сказати голова. Бо має ж бути […]

Read More
Categories Щоденник

Про журналістику

Журналістика вміє вчити. Але по-хитрому. Бо кожен у ній навчається свого. Мене вона навчила такого: 1. Шумовиння спливає першим. Треба чекати, поки воно осяде. Навіть, якщо робиш новини, де, як відомо, перемагає перший. 2. Люди ніколи не кажуть правду одразу. Навіть ті, які не брешуть, – просто мовчать. Тому вміти чути паузи – це мистецтво. […]

Read More