Категорії Щоденник

Місце дії роману “Клавка”

Місце дії (одне з них) роману “Клавка” – Спілка письменників України (у 1940-х вона називалася Спілка радянських письменників України – СРПУ). Її тодішня адреса – вулиця Ворошилова, 3 (нині – Ярославів Вал). Зараз у цьому приміщенні – резиденція Посла Індії. На цих фото і малюнках (узяті з мережі з різних – переважно київських – сайтів) […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Мої десять улюблених письменників

Порядковий номер не вказує на ступінь і глибину моєї любові, але зізнання – щире. 1. Елізабет Гілберт. Її “Їсти, молитися, любити” я не люблю. Зате люблю все інше. Особливо – її Instagram 🙂 бо це дуже класно мати можливість переглядати “сторіз” авторки, чиї романи давно зачитані до дірок. 2. Григір Тютюнник. Той випадок, коли слова […]

Читати далі
Категорії Щоденник

Про букви і трагедії

Моїй мамі на очі навернулися непідробні сльози, як моя перша вчителька показала їй у моєму зошиті рядок моїх перших правописних літер ж. Великих Ж. І маленьких ж. Чи плакала мама від сміху, чи від горя – неясно. Але за деякий час вона плакала від відчаю, бо я і досі не змирилася із тим, що правописна […]

Читати далі
Категорії Щоденник

За що я люблю свою рідну мову

1. За чарівну силу наголосів. Коли на терЕнах цвіте тЕрен, і коли не кожне об’Єднання спричиняє об’єднАння, але у будь-якому вИпадку лише чорнОслив – і лише рАзом. 2. За підступність кличного відмінка. Коли кличеш її так ніжно – Валеріє! А його так завзято – Валерію! Головне – не переплутати. Хай вас філологічний бог оберігає від […]

Читати далі
Категорії Щоденник

#ЦеПроСвободу

Є речі, про які боляче згадувати. Боляче настільки, що краще не згадувати. Хай собі затирається пам’ять, а разом із нею спогади. Бо подеколи згадувати – це як оголяти душу. Але якщо не згадуєш ти, за тебе – згадують інші. Приписуючи подіям – штучні емоції, а собі – вчинки, яких не було. Час насправді не гоїть […]

Читати далі
Категорії Щоденник

ПРО КІНО-2

Оскільки я не люблю недомовок і підкилимних ігор, поставлю свій коментар щодо серіалу, про який мене питають друзі в «приватці» (до речі, дякую, що не загрібаєте зопалу, а дивитеся глибше, в тому числі уважно – на титри) Отже… Я давно мріяла про адаптацію української класики з двох причин а) аби сучасна молодь, котра похапцем «пробігає» […]

Читати далі
Категорії Щоденник

Про дім

Що таке дім. Одним реченням скажи. Чотири стіни і дах? Чи це не дім, а будівля просто? Але якщо не маєш над головою даху і не маєш чотирьох стін? І навіть трьох – і тих не маєш. Стоїш на роздоріжжі і семи вітрах, і жоден GPS не знайде шляху до дому, якого немає. Місце, де […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

ПРО КІНО (голос волаючого у пустелі)

Час іде. А часи змінюються. На екрани виходить купа фільмів, які важко оцінити пересічному глядачу. Як на мене, настав час подумати про кіномову. Адже в візуальному мистецтві теж існують поняття стилістики, форми, незвичайних оригінальних рішень, осучаснення подачі інформації і т.п. Це все – режисерське мистецтво. Подати «режисерське бачення» в сценарії – не завдання драматурга. У […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Як визначити справжнього українця

1. Справжній українець ніколи не вийде з дому на голодний шлунок. Лише натщесерце. 2. Справжній українець не триматиме під рукою ані рацію, ані кулемет. Лише напохваті. 3. Справжній українець не спатиме догори обличчям чи на животі. Лише горілиць. Або долілиць. Чи долічерва. Якщо захоче, звісно. 4. Справжній українець не садитиме дуби й тополі по обидва […]

Читати далі
Категорії Щоденник

Про мій перший переклад

Як була я в четвертому класі, то в нашій школі для молодших школярів проводили олімпіади. Практично з усіх предметів. Звісно, я брала участь в усіх. Хоча насправді розбиралася лише в математиці й малюванні. З математики я гордо перемогла. З малювання чомусь олімпіади не було. А з української мови – посіла останнє місце. Усе – через […]

Читати далі