Категорії СлайдерСлова

1 липня – день народження роману “Юра” Марини Гримич!

1 липня 2020 заплановано реліз роману Марини Гримич “Юра” відразу в трьох форматах: паперовому, електронному та аудіо. Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспектив-ний науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Про радість

Оце усі, хто сьогодні обурюється, якого батька українці радіють запуску американських астронавтів у космос, подумайте: а якій саме країні вигідно, щоб ми не раділи? Щоб натомість приречено озиралися назад і кусали лікті за минулою славою радянської космонавтики? Насправді наша радість не з приводу польоту американців у космос. І не з приводу того, що вони заощадили […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Про космос і рішення

Щойно американські астронавти не полетіли в космос. Увесь світ бачив, як не полетіли. Через якусь дурну погоду. І тепер пів світу сходить злісною піною. Особливо, його російська частина, яка до того заробляла великі гроші на запуску американських астронавтів до МКС. А тут прийшов якийсь Ілон Маск і вирішив, що досить. Хай буде інакше. Але інакше […]

Читати далі
Категорії СлайдерСлова

Марина Гримич розповідає про новий роман

Письменниця Марина Гримич анонсує новий роман “Юра”, який є сіквелом бестселера “Клавка”. Представлення новинки, яка очікується в продажу в червні, оскільки карантин змінив плани видавців, автор починає з ціклу відеорозповідей “Роман Марини Гримич «Юра» та його епоха”.  Розповідь перша – “Музика”  

Читати далі
Категорії СлайдерСлова

#тридцять_три_історії_про_любов Історія третя Її гребінь

Її гребінь Доля не дала їй приданого. Але не пошкодувала густої коси до пояса й такого дівочого стану, що хлопці ладні були хоч сватів слати, аби той стан обійняти. Ладні були – та не слали, бо батьки не веліли. А ще доля спочатку лишила її напівсиротою, тоді послала мачуху, потім віддала у найми до чужих […]

Читати далі
Категорії СлайдерСлова

Cтановлення сексуальності

У «феномені першої книжки» є щось загадкове — я маю на увазі, що перша книжка автора зазвичай буває як мінімум непоганою. Звісно, щоби наважитися дебютувати, треба дорости до певного рівня письма, і ми цього процесу не бачимо: фаза лялечки відбувається під нерухомою оболонкою, за закритими дверима умовного кабінету ще-не-письменника. Але все одно враження подібне на […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Мої новорічні обіцянки

Обіцяю собі в новому році: 1. Берегти час і нерви. 2. Обходити десятою стежкою гострі кути й лихих людей. 3. Вірити в себе і світло в кінці тунелю. 4. Не боятися помилитися і зійти з дистанції. 5. Приймати допомогу й спиратися на підставлене плече. 6. Не розмінюватися на дрібниці. 7. Не мучити себе та інших. […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Про обережне читання

З тиждень тому знічев’я купила посібник, як правильно писати комерційні тексти. Кілька днів тому з дурного розуму його прочитала. Сьогодні хвилин із сорок сушила мізки, як скласти три речення у рекламний текст. Не склала. Бо замість слів у мізках гніздилися доречні поради з книжки. Споживати книжки треба обережно. Особливо – навчальні. Бо якби я упродовж […]

Читати далі
Категорії СлайдерСлова

Про секретарку-машиністку від Марини Гримич

Залишається тільки вражатися, як вдало Марина Гримич обрала головну героїню – секретарку-машиністку Спілки письменників України. Досі “службовий” персонаж – пригадайте твори класиків соцреалізму, чи багато з них взагалі звертали увагу на секретарок. Їхня справа – строчити на машинці, подавати чай і бути модно вдягнутою та зачесаною, але в той же час непомітною. Клавка чудово орієнтується […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Про моє місто

Щоб зрізати шлях, біжу навпростець майже нічним напівпорожнім глухим базарчиком, аж чую в спину: – Йди-но сюди… Вклякаю. – Доню, йди-но сюди. Візьми в мене кукурузу. На газетці туляться чотири качанчики, пучечки якогось зілля, потягана життям картата сумка. – Візьми, доню. Щоб я вже додому поїхала. – Скільки? – питаю обережно. Бо в мене з […]

Читати далі