Категорія: Щоденник

Якщо ви думаєте, що найогид… пардон, найекстремальніша у вашому житті за смаком і запахом їжа – це риб’ячий жир, який вам давали у дитячому садку, то ви не їли марсельський і назагал провансальський спеціалітет “овечі копитця і шлуночки” Pieds Paquets. Ну шо вам сказать, ми, звичайно, також на Галичині маємо “рубці”. Але… Словом, даю рекомендації […]

Вареники не можна не любити. Хоча можна любити не всі вареники. Можна не любити вареники з ягодами. Бо вони пирскаються. Але любов до таких вареників – ознака оптимізму. Не можна їсти вареники з ягодами без віри в те, що сік на одязі обов’язково відіпреться. Можна не любити вареники з картоплею. Бо картопля – їжа бідних. […]

1. Не надумувати те, чого немає, щоб мати час на те, що є. 2. Очам може бути страшно, але руки – роблять. 3. Вірити спочатку собі, а тоді вже (якщо захочеться) людям. 4. Змін без болю не буває, тож коли болить – це не завжди погано. 5. Істина не обов’язково у вині. Можливі варіанти. 6. […]

Я вже досить доросла, щоб дозволити собі те, що хочу. І здійснити свої мрії. Тому віднині маю повне зібрання творів Лесі України в 14 томах. Розкішне подарункове видання. Прийшло поштою у великій коробці. І мені без перебільшення навертаються сльози. Сльози емоцій і щастя. Бо я мріяла про повне зібрання творів Лесі Українки, відколи почала мріяти […]

Він уже облетів. Цей мак. Увечері ще цвів, а зранку межу встелили його пелюстки. Літо таке ж стрімке, як і маків цвіт. Ось ще тільки збиралося розцвісти – а вже вітер розносить полем пелюстки. Тут можна було б написати про минущість людського життя і пустити гірку сльозу. Але навіщо витрачати літо на думки заради думок […]