Категорія: Щоденник

Нагріті на сонці дебелі помідори, пружні аж до ніжного хрускоту огірки, кроп, петрушка, цибуля чи що зелене є, бринза або моцарела, сіль і олія. Перемішать. Їсти великою ложкою десь у садку під вишнею. Хоча вдома на балконі теж непогано. Смачного.

Вона звично спирається виробленою спиною об білу глиняну стіну хати й каже: – Знаєш, я би хотіла перед смертю трохи похворіти. Говорить до мене, а сама дивиться туди, де сінокіс раптово переходить в провалля, яке, кажуть, в минулому житті було річкою. – Мені би не хотілося раптово вмерти. Ось так – дітям нічого не сказавши. […]

Місце дії (одне з них) роману “Клавка” – Спілка письменників України (у 1940-х вона називалася Спілка радянських письменників України – СРПУ). Її тодішня адреса – вулиця Ворошилова, 3 (нині – Ярославів Вал). Зараз у цьому приміщенні – резиденція Посла Індії. На цих фото і малюнках (узяті з мережі з різних – переважно київських – сайтів) […]

Моїй мамі на очі навернулися непідробні сльози, як моя перша вчителька показала їй у моєму зошиті рядок моїх перших правописних літер ж. Великих Ж. І маленьких ж. Чи плакала мама від сміху, чи від горя – неясно. Але за деякий час вона плакала від відчаю, бо я і досі не змирилася із тим, що правописна […]

1. За чарівну силу наголосів. Коли на терЕнах цвіте тЕрен, і коли не кожне об’Єднання спричиняє об’єднАння, але у будь-якому вИпадку лише чорнОслив – і лише рАзом. 2. За підступність кличного відмінка. Коли кличеш її так ніжно – Валеріє! А його так завзято – Валерію! Головне – не переплутати. Хай вас філологічний бог оберігає від […]