Категорія: Щоденник

Спочатку надцять годин працюєш, бо не треба стежити за часом, оскільки не треба нікуди їхати. Потім розумієш, що щось не так, і цей нетак – твій рідний голод. Помахом чарівного рушника перетворюєш офіс на кухню. Жужмом зсипаєш в тарілку всі підножні корми з холодильника. Впевненим рухом перемішуєш. І дивишся на годинник. А він такий: “Уже […]

Я би не писала зараз про інтерв’ю двох г, якби не одне але: мені лишилося доперекладати зовсім трохи однієї страшної книжки. Політично моторошної, я б сказала (видавництво, пробач!) Книжка ця зокрема й про те, як сусідня держава натхненно намагалася спотворити поняття демократії. І як за допомогою медіа (традиційних і соціальних) у неї це вийшло. При […]

Коли я була мала, то думала, чому в людини дві руки, а не, скажімо, три? Потім зрозуміла: людина влаштована, як… терези. Її долоні, як дві чаші: одна – для камінців гріха (зла), друга – для чеснот (добра). І так стається, що протягом усього життя ми мусимо весь час врівноважувати себе. Немає людей без гріха, як […]

1. Рік тому, складаючи прогноз на 2019 я повністю спрогнозував наступне(цитую дослівно): «Ціни на книги продовжать зростання на чергові 10-15%. Папір не подорожчає, але складова заработної платні, гонорарів, енергоносіїв зросте. Рентабельність не підніметься. – Продовжиться зростання долі нонфікшн у порівнянні з сучасною художньою літературою – Держава знов нічого суттєвого не зробить у боротьбі з електронним […]

У передчутті нового року так хочеться нових звершень. І щоб без зайвих падінь. Але саме падіння – мірило справжньої сили. Піднятися устократ важче, ніж летіти. 2019, я не дякую тобі за падіння. Але дякую, що щоразу давав мені сили піднятися. Ти не завжди дув у мої вітрила, і вітрила мої не щодня були пурпурові. 2019, […]