1. Говорячи про сьогоднішню ситуацію в Америці, хочеться нагадати дві речі:
– такі я Трамп живуть за принципом «після нас хоч Потоп», і намагаються змінити під себе не тільки світовий політичний ландшафт (і так, це теж світова війна проти демократії, яку веде колись демократична держава, яка цю сучасну демократію силою вправляла Європі з 1945 року);
– Трамп – пахан. Він поважає таких, як він, паханів, що контролюють сусідні двори. Він не може прийняти, що хтось з «планктону» може заважати паханам домовлятися ділити ще не зайняті території та доїти лохов з грошима (Європу, Латинську Америку);
Саме через ці дві абсолютні аксіоми ми можемо розглянути ситуацію, що склалася в результаті його руху за російським неіснуючим дізелем.
Хроніка внутрішньої логіки подій за Трампом:
– війна в Ірані пішла не за сценарієм, але визнати це не можна. Її потрібно було зупинити, бо ціна на нафту вийшла з-під контролю, союзники скиглили, Іран почав бикувати, ракети швидко закінчував, а мовчазний Китай набирав бали;
– ще й Україна зі своїми дронами почала грати свою гру на території; куди США європейців не допускають – арабські нафтодолари мають вкладатися виключно в облігації США;
– після того, як Іран не дав закінчити війну красивим релізом з потисканням рук і було вибрано непогану стратегію блокади Ірана, виявилося, що цього недостатньо – Іран вдало скинув хуситську карту на стіл (схоже, далеко не останню), ситуація вийшла з-під контролю остаточно, велика Аравійська війна насувається і США все складніше стояти у стороні;
– а тут ще знов українці, які тепер бʼють по російському дизелю, і ще й не американською зброєю. Тут визріває просте емоційне рішення – зробити те, що не вийшло в лютому 2025 в Овальному кабінеті та у серпні 2025 в Анкоріджі – дотиснути Зеленського до миру на будь-яких умовах путіна (нагадую, після нас хоч Потоп), закінчити «девʼяту війну» і за нею виграти вибори, як він справді вважає. А тут ще й ця Нобелівська невідомо кому.

2. Тут потрібна пояснювальна команда. В січні 2021 відбулася справжня спроба держперевороту в США. І я не розумію, чому парламентарі спустили на гальмах цю справу. І чому Трамп ще тоді не сів. І чому справи Флінна та Беннона нічим не завершилися. Що зробив Трамп, коли побачив, як все там погано працює? Захопив номінаційний комітет Республіканської партії – і почав силами MAGA витісняти з посад професійних політиків, держслужбовців, силовиків, військових, дипломатів, фінансистів. Це – вийшло! Майже всюду, крім Верховного Суду та ФРС.

3. Я не хотів би робити настільки поганий прогноз, кажучи, що Трамп готовий перед виборами зробити буквально будь-що, аби їх виграти – і мова не тільки про Україну. А вже, якщо вибори будуть програні – силою всього державного апарату, який він, як пахан, погрозами, кровопусканням та згвалтуваннями майже підкорив, заблокувати тим чи іншим чином результати виборів, створити у світі турбулентність більше, ніж створив, напавши на Іран. Що це може бути?
– «дозволити» путіну максимально масштабні провокації проти країн Балтії і заблокувати підтримку НАТО;
– почати агресію проти Куби (Куба – не Венесуела і має реальну армію);
– почати удари по цивільній інфраструктурі Ірану, на що буде обов’язково відповідь Ірану по цивільним всіх країн Затоки, можливо, у газову інфраструктуру Катару або нафтову – Саудівської Аравії;
– дозволити союзнику Нетаньяху радикальні дії проти Хезболли або Хамасу без обмежень;
– ще більш радикальні санкції проти Канади або Мексики.
Цей список не остаточний. Впевнений, подібні списки не раз лежали перед Трампом.
Зараз він змінив абсолютно професійну жорстку прес-секретарку Левітт на майже одноклітинну Закарія. Бо починаються часи, коли виконавці думати не мають.
Що зробив Трамп із зовнішньою політикою? Замість крутого політика, абсолютно професійного та досвідченого Марко Рубіо всі головні перемовини роблять люди, які не є частиною державної машини США – друг та близький родич Президента. Ця ситуація не зовсім безпрецедентна, але абсолютно виключна за рівнем повноважень.
Чому так? Через те, що рівень здачі державних інтересів США задля отримання особистих корупційних переваг або столь же ефемерних переваг при втручанні в американські вибори іноземців.

4. Про вибори. Для тих, кому потрібна проста математика.
Сенат. Вибирають 35 сенаторів, на місцях лишаються 65 сенаторів: 34 дема и 31 респа.
Якщо додати тих, хто йде у перевірених округах з попередньо великим розривом, буде 46:46.
Для отримання більшості демократи мають виграти 5 з 8,штатів, де відрив менший.
Перше число – відрив по опитуваннях, друге – ставки на полімаркеті.

• Мінесота: 3.9% (Д), 86% (Д)
• Аляска: 3.4% (Д), 73% (Д)
• Мічиган: 3.4% (Д), 67% (Д)
• Техас: 3.5% (Д), 64% (Д)
• Огайо: 3.8% (Д), 56% (Д)
• Мен: 2.6% (Д), 55% (Д)
• Айова: 1.4% (Д), 58% (Р)
• Канзас: 1.3% (Д), 63% (Р)

Через три тижні ці штати вирішать ситуацію. Сьогодні 52:48 перемагають демократи.
Палата Представників не настільки цікава. Вона переобирається повністю, розрив більше 30 голосів на користь демократів.
Якщо хтось думає, що у США неможливі фальсифікації, то, впевнений, такі варіанти вже на столі. Як і втручання у систему виборів «дружніми» диктатурами.

5. На відміну від багатьох європейських політиків, які набрали до рота води, путін розуміє, що на ці три тижні у нього має прийтися максимальна потужність терористичних дій. І немає жодного обмежувального чинника через, вочевидь, існуючу домовленість через «перемовників Трампа».
Які можуть бути дії? АЕС- навряд чи. Чергові удари по плотинах, по трансформаторах, залізничній та водопостачальній інфраструктурі. Очисним? Можливо, але не в Києві. Цього разу. По місцях скупчення цивільних? Так, на жаль. Складах? Так, звісно. Датацентрах. Так, але росіяни вже розуміють, що диверсифікована українська цифрова галузь набагато живучиша, ніж монопольна російська. Три удари по Яндексу і один сьогодні по Сберу показують; що система настільки слабка, що наступне, про що «друг володимир» попросить «друга Донні» – це зупинка цифрового детоксу. Тому, на жаль, ця заборона Мінвійни США, з якого зачистили професійних штабістів, на розвіддані та Старлінки – це свідоме підігрівання можливостей росіян; вони і самі багато чого можуть, враховуючи довгі обмеження на постачання «Петріот» в Україну при мовчанні країн-членів НАТО (так, не всіх, але одноголосної підтримки Україна не має в питаннях зброї з першого дня.
6. Після удару трьома днями раніше хуситською ракетою по аеропорту Ер-Ріяда, це вже не дистанційна війна; до того саудівські та пакистанські літаки бомбили позиції хуситів, а люди в шльопанцях на пікапах та мопедах штурмували позиції регулярних військ Ємену. Схоже, справжнього ППО Королівство Саудівська Аравія не має. США не втручаються, Ізраїль чекає на запрошення. Тому жахливий удар з 12 жертвами та 300 пораненими – це початок нового етапу війни. На два тижні цивільні аеропорти країни зачинені і воєнні літаки тепер бʼють у тому числі і по нафтовій інфраструктурі хуситської квазідержави, «столиці» Сана; великому порту Ходейда, узбережжю, яке захопили хусити у вересні. Це – проміжний етап. Бо знищити ракетну інфраструктуру хуситів у печерах – у такий спосіб; на жаль, неможливо.

На фото : пожежі в результаті роботи та збиття добрих дронів російською ппо