До таких книжок порою тягне після важких драматичних творів, або ж трилерів і детективів. Такі книжки огортають у відповідну атмосферу, сповнену доброти.

А тут ще й мова йде про книжки… то що для книголюбів може бути ліпше)

Певною мірою книжку можна радити і підліткам, але й дорослим вона припаде до душі.

Свого роду казка, але з драматизмом.
Написано дуже просто, я прочитала за вечір, бо тут лишень 173 сторінки, а історія викладена в дуже легкій формі, ще й трапляються ілюстрації.

Мова йде про хлопця Рінтаро, дідусь якого помер. Хлопець успадкував букіністичну книгарню діда, але планує її продати. Він старшокласник і не певен, що справиться з завданням зберегти книжки.

Елементи казковості зʼявляються майже одразу на перших сторінках, коли читач знайомиться з новим персонажем, який завітав до книгарні – котом Тигром.

Кіт підбурює Рінтаро до пригоди, яка принесе зміни в життя хлопця. Вони опиняються в лабіринті, бо хочуть врятувати книжки.

Магічних елементів не так багато, але вони є. Але ці описи подані, аби підкреслити важливі речі для кожного з нас – задуматись про цінності, про те, що значить для нас кохання, про світи, які заховані у книжках.

Добра книжка. Дуже добра книжка.
Лишнє приємний післясмак.

«Кіт, що рятував книжки» Сосуке Нацукава
Видавництво «Наш Формат»