1. Кілька тижнів тому, після появи в Україні F-16 та з початком Курської офензиви, Харків майже залишили в спокої. Росіяни, шоковані тим, що відбувається, втратили завдяки влучності ракет з літаків та “Хаймарсів” частину наступальної зброї.
2. Останнім часом “ожили” російські РСЗО по північній частині Харківщини, росіяни намагаються відновити роботу С-300, які багато разів били раніше по нашому місту, з’являються все нові модифікації КАБів. Це стає можливість через постійні затримки навіть того, що обіцяли поставити союзники, ППО, снарядів для далекобійної артилерії, але головне, я кажу це не вперше, в тому, що Україна не має дозволів на використання ATACMC проти аеродромів, з яких злетають вбивці, які знов, як і раніше, вбивають щоденно мешканців Харківщини та міста Харків. Не зрозуміло, які ще мають “аргументи” від росіян, щоб зупинити постійне вбивство мирних жителів.
3. Вся країна страждає від війни. У всіх є відключення світла. Але складно пояснити мешканцям західних регіонів, що таке тривога протягом 36 годин або 17 тривог на добу для функціонування економіки та соціальної структури мільйонного міста (населення, думаю, зараз лише трохи не дотягує до мільйона). Що означають щоденні ремонти доріг, будинків, соціальної та енергетичної інфраструктури, магазина та виробництва, що зачиняються. Нагадаю, ніяких пільг в конкурентній боротьбі з колегами з інших регіонів харків’яни не мають, єдина різниця – більш активна підтримка тих, хто воює, бо ця війна – тут, для когось в 25, для когось в 10 кілометрах.
4. Харківські митці, освітяни, з тих, хто не виїхав, або воюють, або не мають активної змоги для онлайн-роботи. Театри, кінотеатри, університети, школи, музеї не працюють для учнів, глядачів, поціновувачів мистецтва. Книгарні, дякуючи впертість харківських видавців та книготорговців, працюють, хоч і не в тій кількості, що до війни. Економіку цього бізнесу, думаю, не потрібно обговорювати, він тримається лише на мереживості таких магазинів.
5. Що надалі – зима, яка не буде принципово відрізнятися від попередніх. Проблеми з енергопостачанням будуть частково вирішені альтернативними методами, логістика залежить від наших військових, в яких вірять ті, хто залишився в місті. Як і раніше – головне питання до тих, хто має забезпечити РЕБ, РЕР, ППО для міста в 30 кілометрах від кордону з країною з мертвою пліснявою в головах.