Вишневський В.І., Куций А.В.
Надзвичайні ситуації в Україні / В.І. Вишневський, А.В. Куций. Київ: Ніка-Центр, 2024. 288 с.
ISBN 978-966-521-807-4

Наведено відомості про надзвичайні ситуації в Україні від стародавніх часів до сьогодення. Значну увагу приділено най¬масштабнішим подіям: Другій світовій війні, Чорнобильській катастрофі, пандемії Covid-19, російсько-українській війні. Описано надзвичайні ситуації, пов’язані з природним середовищем: землетруси, буревії, повені та ін. Розглянуто техногенні надзвичайні ситуації, зокрема різноманітні аварії і катастрофи: на будівництві, транспорті, у комунальному господарстві, а також у збройних силах. Висвітлено перебіг суспільних потрясінь. Описано небажані випадки, які можуть статися в туристичних подорожах. Сформульовано поради щодо мінімізації негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
Книгу ілюстровано великою кількістю карт, фото, супутникових знімків.
Для працівників у сфері захисту життя і здоров’я населення, фахівців з охорони навколишнього середовища і міського господарства, держслужбовців, викладачів і студентів відповідного фаху, туристів, широкого кола читачів.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 3
1. СУТНІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 6
1.1. Основні поняття 6
1.2. Використана інформація та методика досліджень 13
2. ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ І НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ 16
2.1. Літосферні небезпеки 16
2.2. Атмосферні небезпеки і надзвичайні явища 21
2.3. Гідросферні небезпеки і надзвичайні явища 37
2.3.1. Явища на річках 37
2.3.2. Явища на морі 49
2.4. Біотичні небезпеки і надзвичайні ситуації 57
2.5. Пожежі у природному середовищі 63
3. ТЕХНОГЕННІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ 71
3.1. Чорнобильська катастрофа 71
3.1.1. Радіація та АЕС 71
3.1.2. Аварія та її перебіг 73
3.1.3. Заходи з мінімізації наслідків 75
3.2. Інші техногенні ситуації 82
3.2.1. Ядерні вибухи в мирних цілях 82
3.2.2. Аварії на шахтах 83
3.2.3. Прорив греблі хвостосховища у Стебнику 84
3.2.4. Аварії на транспорті 85
3.2.5. Надзвичайні ситуації на будівництві 91
3.2.6. Надзвичайні ситуації у комунальному господарстві 97
3.2.7. Надзвичайні ситуації у збройних силах 100
3.2.8. Надзвичайні ситуації в інформаційному просторі 106
3.2.9. Пожежі 107
4. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ 111
4.1. Суспільні потрясіння у далекому минулому 111
4.2. Голод 1921—1923 рр. 113
4.3. Голод і Голодомор 1932—1933 рр. 114
4.4. Масові репресії другої половини 1930-х років 117
4.5. Депортації населення 119
4.6. Голод 1946—1947 рр. 121
4.7. Убивства і замахи на вбивство 122
4.8. Загибель відомих людей 127
4.9. Конфлікт щодо острова Коса Тузла 129
4.10. Помаранчева революція 131
4.11. Революція гідності 136
4.12. Суспільно-економічні надзвичайні ситуації 142
5. ВІЙНИ В МИНУЛОМУ 148
5.1. Війни в далекому минулому 148
5.1.1. Монгольська навала 148
5.1.2. Завоювання України литовцями та поляками 150
5.1.3. Війни у козацьку добу 150
5.1.4. Російсько-турецькі війни 152
5.2. Перша світова війна 153
5.3. Боротьба України за незалежність у 1917—1921 рр. 154
5.4. Друга світова війна 158
5.4.1. Радянська анексія західноукраїнських земель 158
5.4.2. Німецьке вторгнення 159
5.4.3. Трагічні сторінки війни на теренах України 160
6. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 172
6.1. Передумови 172
6.2. Початковий етап 176
6.2.1. Анексія Криму 176
6.2.2. Заворушення в Харкові 178
6.2.3. Події у Донбасі 179
6.2.4. Події на площі “Куликове поле” в Одесі 2 травня 2014 р. 180
6.2.5. Бої за Донецький аеропорт 181
6.2.6. Захоплення Луганська 182
6.2.7. Збиття малайзійського літака Boеing 777 183
2.6.8. Трагедія під Іловайськом 184
6.2.9. Інші події 186
6.3. Широкомасштабне вторгнення 187
6.3.1. Обстановка напередодні 187
6.3.2. Коротка хронологія 190
6.3.3. Найважливіші події 217
6.3.4. Руйнація Каховської ГЕС та її наслідки 233
6.4. Суспільні наслідки 243
7. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ І НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ 247
7.1. Епідемії 247
7.2. Пандемія Соvid-19 252
7.2.1. Поширення хвороби 252
7.2.2. Заходи протидії та наслідки пандемії 253
7.3. Небезпеки і надзвичайні ситуації у подорожах 255
7.4. Інші комбіновані небезпеки і надзвичайні ситуації 267
ВИСНОВКИ 269
Додаток.
ХРОНОЛОГІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 271
СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ 277

Битва за Бахмут

Мiсто Бахмут, що знаходиться в пiвнiчнiй частинi Донецькоï областi, до 2016 р. мало назву Артемiвськ. До росiйсько-украïнськоï вiйни у ньому мешкало близько 70 тис. жителiв. Ранiше кiлькiсть населення була дещо бiльшою – у 1989 р. пiд час перепису вона становилп 90 тис. До вiйни Бахмут насамперед був вiдомий пiдприsмствами “Артемсiль” та “Артемiвський завод шампанських вин”. Проте насправдi сiль видобували в розташованому неподалiк м. Соледар. Нинi Бахмут став вiдомим через вiйну. Тут сталася, ймовiрно, найкровопролитнiша битва сучасноï росiйсько-украïнськоï вiйни.
Перед широкомасштабним вторгненням вiдстань вiд Бахмута до тим- часово окупованоï частини Донецькоï областi становила близько 20 км. Хоч ця вiдстань невелика, до грудня 2022 р. ворог до мiста iстотно не наблизився, хоч перiодично i завдавав по ньому ударiв. 20–21 грудня 2022 р. Бахмут навiть вiдвiдав президент Украïни Володимир Зеленський.
Наступ ворожих вiйськ на Бахмут посилився в сiчнi 2023 р. Тодi росiянам вдалося вийти на схiднi його околицi. Головну роль у ворожому наступi вiдiгравала згадана вище приватна вiйськова компанiя “Вагнер”, очолювана Н. Пригожиним. Частина його вiйська складалася з ув’язнених, яких було звiльнено саме для участi у вiйнi. Можна припустити, що в такий спосiб кремлiвське керiвництво вирiшило позбавитися власних громадян “другого сорту”. Незважаючи на значнi втрати, 7 березня вагнерiвцям вдалося взяти схiдну частину мiста i просунутися далi. Вважається, що украïнськi вiйська залишили Бахмут, точнiше, те, що вiд нього залишилося, 20 травня.
Існують численнi фото та супутниковi знiмки, якi засвiдчують, що нинi Бахмут практично зруйнований. Пiрова перемога ворога. Навiщо це було потрiбно, ймовiрно, самi росiяни пояснити не зможуть.

…

6.3.4. Руйнацiя Каховськоï ГЕС та ïï наслiдки

Протягом росiйсько-украïнськоï вiйни сталося чимало подiй, якi на- лежать до надзвичайних. Однак руйнацiя Каховськоï ГЕС стала подiєю, якоï досi не знала свiтова iсторiя. Ще нiколи таке велике водосховище, як Каховське, не спорожнювалося внаслiдок вибуху.
Каховський гiдровузол був другим пiсля Днiпрогесу за часом зведення – будiвельнi роботи розпочали тут навеснi 1952 р. Днiпро у створi гiдровузла було перекрито 7 липня 1955 р. Пiсля цього почалося наповнення водосховища, яке тривало до весни 1958 р. Первiсна потужнiсть Каховськоï ГЕС становила 312 тис. кВт. З часом у результатi реконструкцiï ГЕС ïï потужнiсть зросла до 335 тис. кВт. Середнє виробництво електроенергiï – 1,4 млрд кВт • год [10].
Проєктнi характеристики Каховського водосховища такi: нормальний пiдпiрний рiвень (НПР) – 16,0 м, форсований пiдпiрний рiвень – 18,0 м; рiвень навiгацiйного спрацювання – 14,0 м; рiвень мертвого об’єму – 12,7 м; об’єм статичний – 18,18 км3; площа при НПР – 2155 км2 [10].
Каховський гiдровузол складався з чотирьох частин: лiвобережноï та правобережноï земляноï греблi загальною довжиною 3,8 км; бетонноï водоскидноï греблi з 28 водоскидними отворами; машинного залу i судноплавного шлюзу. Максимальна висота бетонноï греблi становила 29 м. Детальнiшi вiдомостi щодо водосховища наведено у книзi [10].
Ще у процесi будiвництва гiдровузла у безпосереднiй близькостi вiд нього почали будiвництво великого зрошувального каналу у напрямку Криму. Невдовзi вiн набув назви Пiвнiчнокримський канал (рис. 6.48).
Поступово Каховське водосховище стало основним джерелом води на пiвднi краïни. На додаток до Пiвнiчнокримського каналу було збудовано Головний Каховський магiстральний канал, канал Днiпро–Кривий Рiг, Пiвнiчно-Рогачицьку зрошувальну систему, низку менших подiбних об’єктiв. Крiм того, на березi водосховища було збудовано Запорiзьку ТЕС, а згодом найпотужнiшу в Європi Запорiзьку АЕС.
Росiйським вiйськовим вдалося захопити Каховську ГЕС за кiлька годин пiсля початку широкомасштабного вторгнення в Украïну. Проте ще деякий час станцiєю управляла компанiя-оператор ПрАТ “Укргiдроенерго”. Невдовзi скидання води з водосховища i, вiдповiдно, наповнення водосховища стали залежати вiд дiй завойовникiв.
…