Той психологізм, з яким авторка підходить до розкриття персонажів, робить її книжки особливими

Вона акцентує увагу на деталях, на внутрішньому світі, на суперечностях, а тоді створює ситуації, в яких ми бачимо таких неідеальних, але таких справжніх персонажів.

Ця книжка про сім’ю, про цінності, довіру, про гострі кути в стосунках, вміння розуміти і пробачити.

Ця книжка про кохання, про втручання долі, про непередбачувані повороти, коли людина робить вчинки, які на той момент вважає правильними, а потім, коли минають роки і здавалось би, що життя тече своєю течією, вона згадує те, ким хотіла бути.

Тут про жінку Доун, яка має справу зі смертю. Вона працює з людьми, яким зовсім небагато лишилося жити, виконує їхні останні бажання, підтримує. Доула смерті – справа, якій вона присвятила себе, хоча колись мріяла поринути в світ археології, написати наукову роботу.

І от одного разу вона знайомиться з хворою жінкою, котра просить виконати її останню волю – знайти чоловіка, якого вона все життя кохала і передати від неї останній лист. І Доун згадує своє минуле, чоловіка, з яким під час розкопок мала звʼязок, якого досі не може забути, хоч вже й має родину.

Це не просто історія кохання. Це історія помилок, правильних і неправильних висновків, прийняття рішень, які когось можуть знищити, а когось врятувати. Це історія про те, як не завдати болю комусь з рідних, але й разом з тим, не забути про себе.

Написано тонко і психологічно сильно. Єдине, чого мені було забагато, так це описів археологічних розкопок, пірамід, усіх тих загадок на стінах печер. На тих сторінках я трохи буксувала) Втім, з іншого боку великий респект авторці, адже вона добре вивчила ті моменти, про які писала.

І фінал. Відкритий, хоч з натяками. Фінал, в якому ми самі маємо зрозуміти, як вона вчинила, маючи два ймовірні варіанти.

Одним словом, раджу, бо авторка пише дуже гарно. Люблю її книжки всі без винятку!