Здавалося б, книжок про силу, яка штовхає вперед й не дає здатися навіть тоді, коли все в житті після травми летить шкереберть, багато, але погодьтеся, кожна з них сприймається, як ще одне підтвердження – здатися завжди можна, але варто спробувати зробити ще один крок вперед і можливо саме тоді відкриють нові двері в нові можливості

Тут йдеться про дівчину, яка мала великі плани на майбутнє, танцювала разом з гуртом, досягала успіху, жила сценою… і одного дня всі сподівання, які вона мала, відходять на задній план, бо після травми вона не може танцювати.

Головна героїня яскрава, вперта, з непростим характером і амбіціями, різка у висловлюваннях і не збирається нічого в собі змінювати. Місцями вона сприймається дивно, та різкість видається надто зухвалою, але всередині відбувається внутрішня боротьба, бо не так легко відмовитися від своїх мрій, навіть якщо хтось поруч підтримує.

Сюжет на перший погляд простий, але з цікавими поворотами, лінійний й можливо передбачуваний, але чіпляє не стільки те, що відбувається, а те, як це сприймає головна героїня, як то переконує себе, то вирішує робити все навпаки.

Історія життєствердна, яку можна читати не лише підліткам, а й дорослим, аби ближче торкнутися до думок дітей такого віку, зазирнути за лаштунки їхнього сприйняття, зрозуміти те, що не завжди дорослі можуть зрозуміти.

Місцями гостро, але чесно. Про мрії, про зміни, до яких не готовий, але які мусиш прийняти, про нові можливості.

Сподобалось те, як написано – проста оповідь з різкими думками і висловлюваннями.

Книжка, з якою можна відпочити, але разом з тим є над чим подумати.

«Співай, якщо не можеш танцювати» Алексія Казале

Назва говорить сама за себе і підказує, як розгорнуться події.