Categories Щоденник

Про Андрійка

Чим далі, тим частіше світло в мені – гасне. Замість яскравого полум’я лишаються самотні тьмяні жаринки. Й інколи хочеться просто стояти і дивитися, як вони стомлено гаснуть. Стають мертвим чорним попелом. Але тоді я згадую його. Точніше не згадую, а уявляю. Крихітну постать на високовольтній вишці. Чи стовпі. У захисному костюмі, який захищає хіба що […]

Read More