Перша прочитана книжка в новому році. Прочитана за день. Невелика за обсягом, атмосферна, затишна, місцями наївна, як і головна героїня історії, але з відчутним колоритом і цікавими поворотами сюжету
Йдеться про юну дівчину, доньку священника, любительку цікавих романів. Вона вирушає в мандрівку на модний курорт з сусідами, котрі запросили її скласти компанію. Дівчина губиться в новому оточенні, намагається підтримувати розмови про наряди і бали, знаходить подруг і знайомиться з одним хлопцем. Нортенґерське абатство – родинний дім того хлопця і юна дівчина, уява якої дуже активно працює, переконана, що той дім приховує трохи моторошні таємниці. Тут таки неабияку роль відіграє начитаність дівчини, адже її політ фантазії важко спинити.
Події розгортаються неквапливо, що притаманно класичним творам. Динаміка відсутня, однак атмосфера, яскраві картинки зображень компенсовують будь-яку динаміку.
Вчинки персонажів іноді було важко сприймати серйозно, втім я нагадувала собі, що це інший час, інше мислення, інші звичаї.
Я дуже давно мріяла прочитати цей твір і от нарешті прочитала. Мені сподобалась простота розповіді і простота персонажів, вони як ковток свіжого повітря.
Окремо про видання. Я кайфую від книжок серії «Квіткова колекція», вони займають на моїх полицях окреме місце.
Книжку раджу прочитати, навіть якщо ви не дуже дружите з класикою. От побачите, вона вас полонить.
З нетерпінням чекаю на нові твори в серії.
«Нортенґерське абатство» Джейн Остін