Трамп, путін, перемовини.
Чим може закінчитися війна і коли.
Факти та коментарі.
Друга частина.
6. Російська економіка.
Чомусь всі ці роки майже нікого не дивували наступні речі:
– величезна, найбільша в світі країна за двадцять років фантастично вдалої конʼюктури цін на паливних ринках не опанувала сучасних технологій, які дозволяють суттєво збільшити ефективність добивання палива, не навчилася самостійно будувати мегатанкери та газозріджуючі термінали;
– має тільки ті технологічні прориви, які створила ще радянська наука, а саме – ядерна зброя та атомна енергетика, воєнне літакобудування ПРО, ПРО та РЕБ, а все інше трималося або на екстенсивних технологіях (міндобрива, сільське господарство, автомобілебудування) радянського часу, або на спільних підприємствах з іноземцями;
– має немов би модернізоване військо, яке, тим не менше, крім літаків та того ж ППО, оснащене здобутками радянського періоду (українці суттєво змінили російську армію, позбавив її запасів танків, бтр та артилерії, не кажучи про розгром флоту), а навички мають тільки професійні спецпризначенці;
– супервпевненість росіян у всіх ситуаціях базувалася виключно на баранячій впертості, низькій освіченості і безконтрольному запасі грошей;
Коли з росії поступово вийшли (на жаль частково) західні компанії разом з їхніми технологіями (теж не остаточно, але системно), спеціалісти по управлінню-експати, західні гроші, західні ринки збуту, виявилося, що багато речей росія самостійно, на відміну від срср, створити не може і все тримається на російському «авось», та на тому, що вміють росіяни краще за всіх – цинічному підкупі нечесних західних бізнесменів та політиків, побудові «сірих» схем на міжнародних ринках та співпраці з іншими недемократичними режимами.
Але «війна на три дні» затягнулося. Спочатку колективний «Захід» поступово знизив відсотків на 80% платежі за російські товари і сировину, потім, ще більш повільно, став вводити первинні санкції, закривши очі на побудовані сірі маршрути, тепер почав вторинними санкціями затикати чорні дири постачання до рф критичних товарів і технологій. Впевнений, у 2026 році тіньовому флоту у водах Північного та Середземного(а значить, і Чорного) морів прийде кінець, а через 1-2 пакетів санкцій будуть також обнулені і цінові стелі для дозволу західним компаніям страхувати та перевозити російські енергоносії. Світ має бути розділений стосовно того, хто і кому може і не може постачати товари. Європа під тиском обставин це зробить поблизу власних берегів, Трамп без моральних обмежень перебудує «потоки» у Західній півкулі. Як приклад, днями побачимо енергетичну блокаду Куби, яка закінчиться або за Венесуельським сценарієм, або падінням режиму через внутрішній спротив. Далі прийде час Нікарагуа та інших режимів перешийка, а також найбільшого гравця регіону, Колумбії, якщо колумбійці самі не запропонують такий варіант, після якого Трамп, задоволений, сам відстане.
7. Продовжуємо про російську економіку. 2022-23 роки через обережність Байдена на паливних ринках, Європа фактично сплатила за енергоносії премію в розмірі тих грошей, що заарештовані в Єврокліар та інших сховках для грошей чахлика. Перебудова російської економіки призвела до зростання галузей переробки, сільського господарства та воєнного виробництва, це дозволило не тільки зробити для не вимогливих громадян росії теплу посадку на новий рівень, але і збільшити курс рубля (не було чого купувати через санкції, а валюта пливла до росії пришвидшено).
Разом зі зростанням курсу, після початку перших системних проблем в економіці, Центробанк рф почав системно піднімати ставку рефінансування, щоб зупинити інфляцію і на якийсь час це вдалося, ціною охолодження економіки. Над нею нависають проблеми, що весь час збільшувалися – перекладене на банки дофінансування неефективних виробництв, в тому числі і воєнних, відсутність кваліфікованих робочих рук, недоінвестування, банківська криза, нависання величезної кількості готівки, яка обвалить курс при перших ознаках неплатоспроможності банків, і, головне, бюджетні проблеми, які останні два роки лікуються вливаннями центробанку, не менше 5 трлн руб на рік. Економіка зменшується, гальмує, спрощується, але все ще працює. Керівництво росії, розуміючи перевищення безпечної долі зростання воєнного сектора (два роки поспіль на 30% на тлі падіння інших) запланувало зростання цього сектора всього на 5%. Це означає відсутність драйверів зростання на тлі глобального занепаду. Відʼїзд прямих опонентів влади з країни не має надавати впевненості російському керівництву у повному контролі, іранська ситуація показує, що навіть у супер контрольованому суспільстві економічні проблеми виводять людей на вулиці через економічний крах.
8. Російське керівництво добре звикло керуватися в першу чергу власною безпекою. Якщо раніше олігархат страждав через втрату ринків і відсутність заробітків, то зараз вже має доплачувати (втрата зарубіжних активів Лукойлу тому приклад). В перші роки вторгнення їм зарубіжні втрати компенсувалися зростанням ринку військових замовлень. Тепер і цей сегмент впав. Думаю, олігархи, при всій їхній покорі командам зверху, не готові діставати з кишень свої заощадження і шукають способи пояснити це керівництву. У населення цієї можливості немає, тому за останній рік, як лавина, у росії зростають борги та неплатежі населення. Це використовується владою для збільшення кількості контрактників. Але контрактники за півмільйона вже удобрюють українську землю, за мільйон та три мільйони теж закінчуються, а в умовах дефіциту грошей, до якого не звикли бюджети регіонів, ніхто не хоче шукати окопне мʼясо по пʼять мільйонів за голову. Тим не менше, на 2026 рік в бюджеті стоять видатки на поховання чергових 160 тис російських «бійців СВО» і їх потрібно для цього десь взяти в умовах, коли зеки закінчилися. Утилізація збанкрутілих росіян – теж метод, але тільки для провінції. Тому поки ми побачимо виживання Москви та Петербургу за рахунок інших частин рф.
9. Трамп, який здавався ставлеником нафтового лоббі, вирішив знищити світові ціни на нафту, підкоригувавши свої стосунки з нафтовими спонсорами його партії через отримання ними прибутку від венесуельської нафти у кілька способів – вкраденої з танкерів у переробку в США, добуту на венесуельських родовищах, і, як найбільші бонуси – отримання активів венесуельських компаній та зарубіжні активи російських Роснефті та Лукойла. Це нешвидкий, але надійний шлях. Контроль за родовищами з можливістю захищених інвестицій може збільшити виробництво нафти у Венесуелі з сьогоднішнього рівня в 1 млн барелів на добу до колишнього в 4 млн (до Мадуро та Чавеса) або ще більше (до 10), протягом року системних інвестицій. В любому випадку, Трамп прибрав вже російський контроль за сирійським видобуванням та транзитом з Перської затоки до портів Середземноморʼя, за частиною венесуельської нафти, і порушив маршрути росіян, які розвозили цю нафту по карибським островам з кубинської квоти. Трамп домовився з аравійськими партнерами про російську долю нафтового ринку, яку вони поступово отримають, поки він буде тиснути на російські компанії.
10. Байден, який казав, що «супердержави не блефують», пішов, йому на заміну прийшов немов би непередбачуваний Трамп, що тиснув на Україну і повісив своє спільне з путіним фото у себе вдома, розвернув червону доріжку для злодія, але системно ніщить російську економіку і бʼє по московським сателітам. Ще ніколи за останні сорок пʼять років на Близькому Сході не було такого міцного угрупування американських військ, як зараз. Рушниця, що висіть на стіні в першому акті, стріляє в третьому. Це розуміють у Ірані. Саме через це сьогодні невідомі візитери у Кремлі. Чи повідомили вже американські союзники про деталі операції партнерів по розвідувальному співтовариству? Чи зібрали речі у Тегерані? Думаю, ще ні. Але, також думаю (майже вірю), що фактично рішення вже схвалено. Іранські погрози союзникам США в регіоні (ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн і Катар) точно не зупинять Трампа, скоріше, підштовхнуть. Підтримка Ірану Китаєм теж. Дуже великий соблазн для США – взяти під контроль постачання іранської нафти до Китаю (і частково іракської) і одним ударом розрубити гордіїв вузол світового нафтового ринку, поставивши у Вашингтоні (а тимчасово у Мар-а-Лаго) контрольний термінал для нафтових цін. І так, сьогоднішні вибухи у кількох іранських містах – можливий початок кінця режиму аятолл.
Далі буде.