Війна у Перській Затоці. День шостий
Чергова аналітична довідка.
1. Велика регіональна війна чи частина загальної, вже світової війни? Чи все, що відбувається у світі, є однією системною подією, чи людська фантазія марно поєднує не повʼязані явища? Проаналізуємо. Почнемо з Африки і Близького Сходу. Коли закінчилася Друга світова, безумовно, Британія та Франція страшенно постраждали фінансово, зменшили людський капітал, потребували відновлення. Вони (переможці), безумовно, втратили менше, ніж Німеччина, але отримали низку проблем, після яких не змогли утримувати колоніальну систему. Німеччина у страшенних злиднях на американські гроші відбудовувала з нуля власну економіку. Франція отримала комуністичну та лівацьку частину у кожному наступному парламенті, які сильно обмежували дії урядів і підштовхували не до лібералізації економіки, а до відмови від багатьох важелів, які робили Францію великою державою. Вона втратила більшу частину колоній, залишивши собі лише невеличкі форпости у різних регіонах світу, від Французької Гвіани до острова Реюньйон. На якийсь час Франція, завдяки найманцям та розвідці утримувала економічний контроль за частиною колоній, брала участь у розробці надр та торгівлі. Її все більше відтісняв радянський союз, а згодом – Китай, який не виставляв диктаторським режимам політичних вимог, фактично підтримуючи кредитами під заставу надр та постачанням зброї людожерським режимам корупцію та братовбивчі війни. Тим не менше, Франції вдавалося утримувати позиції в Африці трохи південніше екватора, що давало доступ у тому числі і до сировини для атомних електростанцій. Останнім часом росія, все більш відверто та цинічно, а частіше за все, методами гібридної війни, витісняла звідти французів. Британія, яка перед 1939 роком дійсно була найбільшою силою у світі, завдяки величезному воєнному та торговельному флоту, віддала першість США, через фантастичні витрати на війну, які не змогла компенсувати з колоній. Вже наприкінці 40-х років вона втратила Індію (і Пакистан та Бангладеш, що були частиною колонії), володіння на Близькому Сході (частину Аравійського півострова, Підмандатна Палестина, Ірак), пішла з окупованої Персії, яка стала Іраном, і, вже при поверненні Черчілля у владу, відмовилася від численних африканських колоній. Залишки колоній, від Белізу до Віргінських островів поступово змінюють статус. Залишаються тільки території, що мають стратегічне військове значення (Дієго Ґарсія, наприклад), або фінансове значення (Джерсі та Гернсі).
2. Обидві країни мають ядерну зброю, залишки воєнних традицій, статус в ООН та фантомні болі, які вимагають постійного підтвердження власного значення не тільки на рівні спортивних змагань на кшталт чемпіонату світу з футболу або на рівні Нобелівської премії по літературі. Саме тут маємо сказати, що у 1945 році, конструюючи повоєнний світ, президент США Трумен, а потім і Президент Ейзенхауер, домінуючи при ухваленні рішень фактично обміняв постійні збройні конфлікти між європейцями, що ризикували знищити світ, на американську окупацію, військовий союз та захист європейських партнерів по НАТО від зовнішньої загрози. Як старі леви, яких роками годували виключно молоком, європейці втратили здатність воювати один з одним; але, на жаль, і захищати себе від зовнішніх загроз. Девʼяності роки на час прибрали загрозу зі Сходу, і Європа стала скорочувати воєнні витрати, все більше втрачаючи пильність. Фактично, на третій рік українсько-російської війни, прихід до влади у Німеччині Фридриха Мерца, змінив підходи для всієї Європи. Перемога на виборах у США Дональда Трампа реально змінила не тільки Америку, вона буквально заставила європейців відчути самотність та беззахисність. На якийсь час здавалося, що світ змінився настільки, що Трамп, Сі та путін просто розділять зони впливу і заберуть європейські грошові потоки без інтервенції. Але надалі саме ризик інтервенції заставив європейців консолідуватися. Це надало мінімальний захист, з одного боку, країнам Балтії, з іншого, Гренландії.
3. Чому я так багато говорю про Європу? Бо без грошей ЄС Україна би швидко втратила власні позиції через брак зброї у 2025 році, а без підтримки ЄС зараз на майбутніх перемовинах з рф ризикує втратити Донбас під тиском цинічних американських перемовників. Внутрішня слабкість Трампа через справу Епштейна та вибори заставляють його почати повертати домовленості на рівні НАТО. Майбутній дефіцит зброї та проблеми з цінами на паливо будуть його гнати до пошуку консенсусу на тільки із союзниками на Близькому Сході, який потерпає від іранських обстрілів та дефіциту засобів боротьби з цими обстрілами. Вже більше 800 одиниць ракет рас-3 та старих рас-2 для комплексів Петріот вже витрачено за шість днів, а нові постачання неможливі у подібній кількості. Саме тут є шанс відновити субʼєктність України на будь-якому перемовному дипломатичному, або воєнному рівні. Наявність величезної номенклатури дронів та досвіду масштабування виробництва, а головне, в досвіду використання цієї зброї, робить Україну бажаним партнером та навіть союзником для багатих країн, які ще недавно підтримували путіна та організовували йому комфортну гавань для конвертації грошей та золота у крипту та назад, для перевантаження та змішування санкційної нафти, для постачання підсанкційних товарів для військової промисловості і критичного експорту через країни прокладки по периметру рф. Зараз більшість таких схем призупинено і багато чого залежить від нас.
4. Є країна, яка уважно стежить за бойовими діями у регіоні, рахуючи кожну витрачену армією США та підрозділами ЦАХАЛ бомбу, ракету, торпеду, одиницю ППО та безпілотник. Це Китай. Виробляючи величезну номенклатуру військової техніки, Китай все ще технологічно відстає від Сполучених Штатів. І зараз настає момент істини, коли у США через кілька тижнів обстрілів території Ірану, може не вистачити зброї для захисту Тайваня. Те ж саме є і мрією російського чахлика перед початком наступної зими. Два керівника країн очікують максимально довгої і інтенсивної війни в Ірані. Але нафтово-газовий фактор є таким, що, у любому випадку, зупинить конфлікт, що блокує Ормузьку протоку, не пізніше пʼятнадцятого березня. Задача Ізраїля – знищення та розпад Ірану на окремі державні утворення, як свого часу була знищена Лівія. Задача США створити Іран-фантом, державу, в якій девʼяносто мільйонів населення виробляють нафту замість зброї, фініки замість шахедів та підкоряються Золотому Овну, а не дідам у рясах. США потрібен Іран, як екзистенційна регіональна загроза без можливостей створення зброї. Як стрижка для багатих сунітських режимів.
5. Що може виграти і програти путін? Чи пришвидшить або призупинить все, що відбувається у Затоці, перемовини про мир України та рф? Таким чином:
– кожен день війни дозволяє рф звільняти від нафти численні тіньові танкери, повні нафти, на яку не було покупця;
– події у Венесуелі вже зупинили виробництво непідсанкційної зброї для рф;
– війна в Ірані зупинила назавжди постачання з Ірану до рф запчастин для створення безпілотників та іншої зброї;
– тиха підтримка росією Ірану заставляє переорієнтувати власні дії на користь рф на, як мінімум, нейтральні, країни ОПЕК + та країни, які є покупцями російської сировини (Бразилія, Індія);
– рф має втратити можливість масово вербувати найманців – багаті держави Затоки є покупцями не тільки зброї у величезній кількості, їм потрібні і ті, хто буде знатися на цій зброї;
– майбутнє вливання грошей в український ВПК очевидне, як очевидно і відмова від військового співробітництва з рф всіх, хто щось планує на десятиліття;
– Трамп сконцентрується далі на Кубі, передостанньому союзнику росії у карибському регіоні (є ще умовно Нікарагуа) і рф втратить базу та станцію стеження за США у гавані;
– Україна має шанс отримати ізраїльські технології ППО, які не надавали через вплив росії на Ізраїль, який після війни перестане бути важливим.
6. І про війну, як таку. Курди повільно починають, але точно скажуть своє слово разом із азербайджанською спільнотою (складно називати діаспорою домінуючу частину суспільства. Іран удосконалив удари по арабським країнам: шахеди системно знищили або суттєво пошкодили дата-центри Амазон на Близькому Сході, аеропорти та нафто і газо-переробку. Причому результативність ударів шахедів зросла (менше бʼють дорогим патріотом по дешевих шахедах). Очікую у найближчі 2-3 дні чергового знищення іранського керівництва і початку пошуку мирного рішення третьою генерацією політиків Ірану замість того, щоб теж стати витратним матеріалом. Нагадую, продовольча криза у Ірані почалася до лютого, курс іранського ріала пішов у піке теж ще раніше, а мирні сектори економіки відмовилися зростати ще до бомбардувань. Тому питання нового вибуху незадоволення суспільства – це тільки питання формалізації переходу шаха від критики режиму на оголошення про взяття влади і переїзд поближче до території Ірану.
На фото – «фантастична» бальна зала, яку Дональд Трамп відбудував, знищивши одне крило Білого Дому, як символ ставлення до цінностей та традицій з боку американського президента



