Зробіть мені х’югге
Коли Микола Джеря повернувся з багаторічного бурлацтва, Іван Нечуй-Левицький нагородив його щастям: старий Джеря – якому насправді було трохи за сорок! – тримав пасіку і теплими літніми вечорами у вишневому садку просто неба переповідав онукам свої довгі мандри. Але пасіка – це пасіка. А х’югге – це х’югге. Звучить красиво. І можна посперечатися, як воно […]
Read More