Це одна з найкращих драматичних історій, які я читала
Сімейна сага, в якій повністю розкрито характери персонажів. Персонажів трохи дивних, адже їхні вчинки не завжди здаються зрозумілими, втім, саме ця нетиповість і непередбачуваність додавали напруги.
Книжку можна розібрати на цитати, кожна з них відгукнеться в певний період часу.
Тут про сім’ю, стосунки батьків і дітей, про відносини між чотирма дітьми, про спільне прожите життя чоловіка і дружини.
Тут сподівання, які не справдилися.
Усе крутиться навколо родини Делейні, котру знають усі, адже батьки були тренерами з тенісу і мали власну школу. І з перших сторінок ми дізнаємося, що мама – поважного віку жінка – раптом зникла, лишивши дітям незрозумілі повідомлення. Минають дні, вона не виходить на зв’язок і діти – вже доволі дорослі люди – звертаються до поліції.
Колесо напруги закручується, діти починають підозрювати незнайому дівчину, яка одного дня раптово зʼявилася на порозі батьківського дому. А от в поліції інша версія…
Роман побудовано так, що розділи чергуються – читач бачить те, що відбувається нині, а потім занурюється в коловорот подій минулого.
Тут є кохання, давні образи, надія, тінь несказаних слів, нездійсненні мрії, біль завданий найближчими…
У всіх розділах про котрого з героїв не йшла б мова, чітко прописано не лише фактаж, а й думки, спогади про дитинство, і це допомагає більше зрозуміти кожного, осягнути його чи її тривоги, збагнути те, чому вони мислять саме так, а не інакше. Гадаю, ті, хто читав твори авторки, розуміють про що я кажу, адже в кожному її творі присутня ота величезна глибина розкриття персонажів.
Мабуть, мені роман «Яблука від яблуні» сподобався найбільше зі всіх, що я читала в Ліян Моріатрі.
Видавництво КМ-БУКС



