Це одна з тих історій, які беруть за живе

Це та книжка, в якій Кінг трохи інший

Це той твір, про який довго думаєш після прочитання

«Долорес Клейборн» Стівена Кінга показує нам життя самотньої жінки, яку хтось побоюється, хтось оминає, а хтось зневажає і звинувачує.

Вона розповідає свою історію – простою мовою з говіркою, детально і чесно. Історію свого життя.
Про те, як не вистачало коштів і вона влаштувалася на роботу до заможної Віри, про вимогливість і абсурдність наказів роботодавиці, про стосунки в родині, про норов чоловіка, про його знущання.
Розповідає про кошти, які збирала і які раптом зникли, про перші підозри щодо чоловіка, який зайшов надто далеко, про рішення, яке прийняла.

Долорес не приховує нічого. Її звинувачують у вбивстві Віри, але жінка запевняє, що так, на її совісті є одна смерть, але не Вірина.

Сюжет тримав з перших сторінок. І ота простакуватість Долорес, її гострий язик, її спогади про непросте життя на острові, де всі всіх знають – роблять цей твір вибухово потужним.

Тут про материнство. Про те, на що здатна піти жінка заради своєї дитини. Про самовіддачу, любов, яка немає кордонів, про жертовність.

Психологічна складова дуже потужна. А відчуття, що ти в будь-якому разі станеш на бік Долорес, посилювалося. Вона ніби магніт, який притягує.

Це не той твір Кінга, який лякає.
Не той, де присутні химерні створіння.
Це драма, історія однієї жінки, яка мусила бути сильною.
Сильною, не дивлячись ні на що.
Сильною.

Для мене це одна з найкращих книжок автора.

Який ваш улюблений твір Кінга?

Видавництво КСД