Це не та книжка, в якій ви будете співчувати чи переживати. Аж ніяк. Навпаки: ви будете бачити дії, злочини, будете хотіти втрутитися, але звісно ж цього зробити не зможете, будете шукати в словах і поясненнях аргументи на користь головної героїні, але так і не знайдете…

Це не та книжка, в якій світло перемогло темряву і ви можете видихнути з полегшенням.

Ні. Але це реально нетипово подана історія, яка звучить з вуст вбивці, яка тримає в напрузі, яка бере саме своєю нетиповістю.

Написано з певним психологічним тиском і від того від читання неможливо було відірватися.

Головна героїня Грейс повільно і чесно розповідає свою історію:
-те, як жила з матір’ю, яка в померла в молодому віці
-як дізналася хто її батько
-як натрапила на листи матері до батька, коли та знала, що смертельно хвора і просила, аби він (попри те, що має родину) подбав про їхню доньку
-і те, як він їй відмовив

Усі ці та багато інших життєвих обставин зробили Герйс такою, яка вона стала. І тут кожен в силу свого прийняття вирішує – розуміти її чи ні.

Але певна річ зрозуміти не те що непросто, швидше нереально. Адже нею керує почуття помсти і жінка потрохи втілює свій план у життя – прибирає по черзі усіх членів тієї заможної родини. Одного за одним, доки не лишиться в живих лише батько…

Ми бачимо Грейс у вʼязниці, куди вона потрапила за злочин якого не скоювала.

І читаючи, підсвідомо чекаємо – що ж буде далі, якщо вона каже, що батько таки мертвий, але вона до цього не причетна.

І от у фіналі сюжет поволі переходить в ще одну площину і цей момент реально розставляє крапки.

Подібних книжок не так багато і це дуже цікаво читати, коли наперед знаєш про злочини і винуватця, а сюжет закручений і хитро сплетений.

Повторюся – нетипово, навіть дуже нетипово.

Одна назва чого варта)

«Як убити свою сім’ю» Белла Макі
Видавництво КМ-Букс