Це мабуть, один з тих трилерів, які однозначно раджу любителям жанру.

З перших сторінок повністю захопила легкість оповіді і манера подачі. Персонажі, поведінка яких дивувала, події, які тримали в напрузі.

Девід Гантер, доктор медичних наук і судовий антрополог, переїздить до селища Менем, в якому всі один одного знають, не надто довірять чужинцям, але він поволі завойовує довіру місцевих, хоча й відчуває, що вони досі придивляються до нього. Він влаштовується помічником лікаря, має своїх пацієнтів.

Йому часто сниться дружина і донька, які загинули декілька років тому. Ця втрата і стала основною причиною, через яку Девід покинув звичне життя і оселився в тихому селищі.

Лікар, з яким він працює, ставиться до Девіда добре, вони ладнають, спілкуються і Девід охоче допомагає колезі, який прикутий до інвалідного візка.

Однак одного дня тихе селище здригаються від новини – на болоті знайшли тіло вбитої жінки, а через трохи зникає ще одна.

Девіда, як колишнього антрополога, залучають до розслідування. Він неохоче погоджується, а тим часом в Менемі наростає тривога і напруга, люди починають підозрювати один одного.

І от коли викрадають ще одну жінку, яка подобалася Девіда, він повністю занурюється в розслідування.

…
Динамічно і напружено.
Трохи гнітюче, адже автор описував певні моменти до найменших дрібниць.
Але це й тримало.

Іноді детективні історії про серійних вбивць є передбачуваними, але ця не з тих.

«Хімія смерті» Саймон Бекетт
Видавництво КСД