Categories Щоденник

Про Харків

Не відбувається нічого з того, чого б не очікували наші військові.
Північ області ще взимку максимально звільнена від населення. Майже всі евакуйовані. Створена сіра зона між лініями оборони та кордоном. Ліній – три. Так, під землею не палац дракули путіна в Геленджику. Там – бетон. Попереду – мінні поля. Саме тому р.ня кинула туди те, чого не жаліє зовсім – свинособак (так, я не про звірів). Техніки все менше, вона є і вона піде, коли вони розмінують тілами проходи. І да, це може бути. Тих, хто дійшов до будинків, що ще вціліли, і посадок, знищують дистанційно.
І так, їх 50 тисяч на всю ділянку – до білорусі. І так, у нас там досвідчені оборонці.
На жаль, є і те, що дуже сильно їм допомагає – поки що наша безпорадність під час терористичних атак КАБами. Зрозуміло, що могли б пришвидшити рух F-16 до України – пришвидшили би обов’язково. Тільки це, а не Петріот, в який тут же покидьки інформатори спрямують ракету С-300, зможе відтиснути від кордонів російські літаки та скупчення піхоти, допоможе.
А поки пропоную не створювати зайвого інформаційного галасу. Харків тримається, він працює та живе своїм життям.

About the author

Генеральний директор, головний редактор Видавництва Фоліо (Харків). Письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *