Спробую зібрати доволі різні думки, які викликала ця книжка, у відгук

Вчора прочитала за вечір, невеликий за розміром соціальний детектив на 198 сторінок.

Сюжет і питання, які підняв автор, мені сподобалися. Написано гостро, динамічно, короткі розділи, думки з присмаком гіркоти, швидкі події.

Але мене щось мучило і я ще сьогодні вранці міркувала над цим.

Як я вже казала, сюжет мене зацікавив з перших сторінок: жінки, які вважають, що життя не склалося, приймають рішення, що жити не хочуть, шукають в інтернеті однодумців і зважуються на самогубство. Таких жінок багато і Рая, яка дізнається про самогубство подруги, починає копати глибше й знаходить листування, з якого стає зрозуміло, що подругу хтось підштовхнув до цього кроку. А при стає зрозуміло, що це вже система.

В тексті ми бачимо і слідство і тих жінок, які не хочуть жити. У цьому плані історія стає масштабнішою.

А тепер про те, що мене мучило.
І я таки дійшла висновку – я не повірила.

Надто легко жінки, які сьогодні кохали, а завтра почувалися покинутими, приймали рішення покінчити з життям. Вони плакали, зневірювалися, відверталися від усіх, а потім – бац – думали, що треба померти. Не прописано того болю, думок, мук від втрати чи зневіри і тому здавалося, що ті рішення прийняті надто швидко.

Інший момент – як автор показав жінок.
Місцями мене крило. Склалося враження, що він абсолютно розуміє психологію жінки)
Якось похапцем, сумбурно, надто швидко вони закохуються, прагнуть sекsу, чекають весілля, почуваються зрадженими, хочуть жити в багатстві, а потім взагалі не хочуть жити.
Та ну!

І от якби ця книжка була б більш детально прописана в плані глибшого занурення, то враження були б іншими. Адже сюжет і задум реально хороші. І автор гарно пише – короткі речення, які показують ситуацію, закручені ситуації. І фінал, який здивував.

Не беруся радити, але й не відмовляю. Це лише мої враження.

На полиці чекає ще одна книжка автора, сподіваюсь, вона мені більше сподобається.

«Тенета» Віктор Янкевич
Видавництво «Богдан»