Такі книжки лишаються в пам’яті, врізаються і після читання, коли дочитав останній рядок, розумієш – колись захочеться повернутися до цієї історії.

Вона глибока. Виважена, обміркована, вправно розставлені акценти. А в ті миті, коли нерозуміння дій головних героїв зашкалювало, в голові з’являлася думка – люди не завжди дивляться в майбутнє, не завжди їхні вчинки впираються в рамки здорового глузду, люди помиляються… і ціна тих помилок може бути високою. А платити іноді доводиться дітям.

Тут багато усього – природи, переживань, стресів, нерозуміння і різних проявів любові.

…
Аляска. Прекрасний край. Дикий. Лихий.
Сім’я. Цінності. Дні, коли вони відсутні. Традиції. Втома. Звички.
Батько. Алкозалежний. Схильний до насилля. Інший. Бо його змінила В‘єтнамська війна.
Мама. Віддана. Любляча дружина. Ховає синці. Оберігає доньку. Принаймні, вважає, що здатна це зробити.
Донька. Юна. Пізнає інший світ, в якому опинилася їхня родина. Живе, дихає, закохується.

І темрява. Ще один персонаж. Бо саме тоді, коли Аляска огортається в темряву, батько не здатен керувати своєю люттю.

…
Можна критикувати мислення матері. Можна не розуміти. Звинувачувати.

Можна перекласти усю вину на батька.

Можна вважати, що донька діяла імпульсивно.

Але!
Тут так багато «але», які розставляють акценти. І пояснюють.

І читач починає шукати винного, знаючи, що все має свої причини.
От тільки розуміє єдине – терпіти насилля безглуздо. А виправдовувати людину, хай ти навіть жити без неї не можеш, не варто. Бо наступить мить – гостра, яка вріжеться в серце і розітне всю сутність – мить, коли батько не зможе контролювати гнів, а мама буде здатна на вчинок, який переверне усе їхнє життя. Назавжди.

…
Це топ. Однозначно.

«Велика глушина» Крістін Генна
Видавництво «Рідна мова»