Це одна з тих книжок, які читати було непросто. І справа не лише в тому, що написано й подано складно, а й в сприйнятті.
Авторка не робить навмисне акценти, але вони чітко розставлені. Лишається збагнути.
Рабство. Материнство, коли ти з народження не відаєш, що таке воля, право, свобода. Немислимі випробування, кожен наступний день сповнений розуміння, що безвихідь заковтує.
Жінка-рабиня.
Дитина-раб.
Як жити, коли минуле не відпускає?
Авторка переплела сюжет, коли реальність тісно повʼязана з минулим, коли сьогодення межує з містикою, коли колишні події мають велику силу.
Тут про жінку, яка з народження рабиня. Але одного дня вона утекла, ковтнула свободи, але вільною так і не стала. Страшні події, які передували, читати було дуже непросто, адже авторка для написання книжки взяла багато фактів з реальної історії реальної рабині.
Жінка на імʼя Сет, у неї є донька, яка не справляється з власними реаліями. І є привид дитини, яка давно померла. Дитини, яка не мала імені, лишень надгробок, на якому зазначено «Кохана».
Це непроста історія. Історія, яка запам’ятається. Історія, яка вкотре показує, що не кожна людина є людиною. Історія, яка кричить про неприпустимість того, що довелося пережити людям. Історія, яку раджу прочитати.
«Кохана» Тоні Моррісон