Спроба аналітики.

7. Кожен день думаю про те, в який момент російська військова машина зупиниться через брак ресурсів. Зараз, коли я, нарешті, дописав книжку «Післязавтра. Роман про великі гроші», обсягом більше 1,2 мільйони знаків, присвячені тому, як СРСР та Росія використовують всі можливості для каналізації зусиль терористичних режимів всього світу проти колективного Заходу, частиною якого по факту вже є Україна, мушу константувати кілька речей:
⁃ демократія завжди повільніше, ніж авторитарні та диктаторські режими у запуску військової машини;
⁃ колективний захід недооцінив можливості України захищатися і через це фактично змирився з тим, що на нашій території тим чи іншим способом буде панувати Путін, а коли цього швидко не відбулося, кількість агентів впливу та «корисних ідіотів» на Заході така, що перейти на військові рейки країни НАТО так і не спромоглися, в той час коли Путіну вдається, хоч і з проблемами, запустити машину воєнного виробництва;
⁃ тим не менше, можемо констатувати, що захід, який весь час побоюється впливу антиросійських санкцій на свою економіку і ще більше – на вибори, вчергове стоїть перед вибором – або європейці та американці почнуть, нарешті, активно блокувати діяльність підприємств по всьому світу, які купують російську сировину, перевезену танкерами та байкерами сірого флоту, через невідомо яких посередників, які продають російським виробникам зброї, авіакомпаніям, трейдерам запчастини західного виробництва, без яких російська авіація зупинить більшість рейсів, військова промисловість перестане зростати, ВВП перестане зростати, а армія отримувати нафтодолари на своє існування, або вже Заходу, нарешті, прийдеться витрачати на зброю не 2-3% від своїх величезних бюджетів, а 10-15%, щоб виграти цю війну.
⁃ Демократія не є ефективною в умовах бойових дій, але демократія, яка співпрацює з іншими демократіями, яка приборкала корупцію і виграє інформаційну війну – завжди перемагає. Тому на питання «хто?» виграє війну, ми все частіше чуємо «Україна», а ось на питання «коли» не існує легкої відповіді. Здебільшого ми чуємо – коли виснажиться противник.
⁃ противник має величезну кількість радянської зброї. По ракетах, витративши більше половини, росіяни навчилися виробляти приблизно стільки ж, скільки витрачають, зменшивши кількість обстрілів і витративши надлишки. По танках та БМП ми бачимо зменшення потоку техніки на фронт і все більш обережне використання. Нове виробництво не може навіть на 30% вдовольнити потреби, ремонт пошкодженої техніки та канібалізація для цього старої не компенсує цю різницю, тому ми все менше бачимо сучасних танків у зведеннях, а зовсім старі, я так розумію, не вдається використати через брак снарядів та двигунів. Тим не менше, старі БМП-1, БМП-2 майже замінили БМП-1 в зведеннях з фронту, приблизно половина від кількості станом на 21 рік все ще видна тим, хто дивиться з космосу на місця зберігання, але який стан тієї техніки. Як і українці, росіяни все більше замінюють «стару» артилерію дронами. В умовах тоталітарної системи це виробництво розвивається швидко і тільки колективна робота над цим питанням разом із західними санкціями може дати суттєвий результат.

8. Як показали останні вибори в Британії та Франції, друзі нашої країни мають підтримку електорату. Навіть зміна влади в Британії тільки підсилила всі вектори підтримки. Очікування того, що відбудеться в Сполучених Штатах в кінці жовтня, все більш позитивні. Особисто я вважаю, що демократи зіграли у «піддавки» з командою Трампа, запланували рокіровку кандидатів після перших дебатів та з‘їзду Республіканської партії, не залишивши противникам можливості розіграти «геронтократичну» карту. За відсутності нових «чорних лебедів», помірна підтримка США на початку нового виборчого циклу, Україні майже гарантована. Але головне питання – чи буде суттєво збільшено цю підтримку на початку нового фінансового року в США, в листопаді? Чи отримають демократи двопалатну більшість, і чи не стане українське питання знов основою для нових дискусій.

9.Питання «справедливого миру» на українських умовах після форуму в Швейцарії стоїть так же гостро, як і раніше. Питання не тільки в тому, що весь цивілізований світ стомився стримувати своє бажання повернути Росію не за стіл перемовин, а на торговельні ринки. Питання в тому, що протистояння Глобального Заходу з Глобальним Півднем все загострюється, додаються нові очаги воєнних дій. Саудівська Аравія ніяк не може вирішити питання з Йеменом, і хусити просто знищують світову торгівлю, фактично блокуючи Суецький канал. Ізраїль, на закінчивши війну в секторі Газа, може в будь-який момент бути втягнутим в протистояння з «Хезболлой» в Південному Ливані та з Іраном в повітряному просторі. США та Китай загострюють торговельні війни на тлі все більш жорстких дій Китаю біля кордонів Тайваню. Незрозуміла ситуація в Центральній Африці, в першу чергу, пов‘язана з діями російських терористів-вагнерівців. Великі країни розуміють відповідальність перед майбутніми поколіннями. Візит індійського Прем‘єра Моді, людини, яка керую півторамільярдною державою, до України, це показав. Спочатку з‘ясувавши питання чергових «червоних» ліній в Москві, він приїхав до Києва. Звісно, людина, яка має настільки великий вплив, не буде витрачати час на візит заради підписаних міжурядових паперів про гуманітарне та культурне співробітництво, тим більше після зроблених у Варшаві заяв про поступовий перехід з радянських систем озброєння на західні. Зрозуміло, що значна частина перемовин стосувалася реалізації різних мирних планів. Індійський лідер намагається перебрати на себе ініціативу в питаннях миру та війни не через досвід свого великого земляка Махатми Ганді. Індія має партнера по Брікс та по багаторічному протистоянню – Китай. Для Індії принципово важливо, щоби Китай не домовився про мир в Україні і не посилив через це свої позиції в середені Європи.

10. Є ще один великий гравець, який не сказав свого останнього слова в питанні миру – Туреччина. Ця країна не просто зацікавлена мати мир біля своїх кордонів. Туреччина має величезну кримськотатарську діаспору, досвід багатовікових війн з Росією, бажання контролювати Чорне море, членство в НАТО та американську військову базу. Все це доповнюється курдським питанням, боями в Сирії, підтримкою Ердоганом дій Хамасу, величезним сірим транзитом до Росії і питанням Карабаху. Саме за підтримки лідера Туреччини Азербайджан виграв Другу Карабахську війну в 2020 році. Саме через «особливі» стосунки з лідером Росії це стало можливим. Не буде здивуванням, якщо в наступному році замість російського газу через Суджу і Україну піде азербайджанський. Все це – в сфері впливу лідера Туреччини. Безумовно, те, що відбулося з роботою чорноморських портів України після виходу Росії з зернової угоди – результат в тому числі і позиції Ердогана. Стамбул квітня-2022 вже став історією. Чи будуть наступні перемовини в Дубаї фактично під контролем Росії? Навряд чи. В Ер-Ріяді, де збігаються інтереси США та Китаю? Можливо. В Швейцарії знов? Було б логічно. В Стамбулі – поки що ні, але саме тут вони б були максимально ефективними через залучення найбільшої країни Чорноморського регіону після Росії. Коли будуть ці перемовини? Варіантів кілька. І першим фактором є постійна демонстрація Україною слабкості російського президента. Другим – проблеми Росії на фронті. Третім – завершення американських виборів і активізація санкційної політики. Чомусь пройшло без особливої уваги нове збільшення американського списку підсанкційних підприємств, одразу на 400, списку санкційних підприємств за рахунок транзитерів, та інших партнерів Росії в світі. Третім – дефіцит основних видів військової техніки, які не можна замінити корейськими та іранськими постачаннями. Четвертим – реакція російського суспільства на можливу чергову мобілізацію. Путін дуже вміло використав досвід Єльцина по створенню системи стримок та противаг в середині російського керівництва. Саме ця складна і заплутана система може дати стресовий спосіб закінчення війни – раптова смерть її головного винуватця. Саме це, мабуть, і станеться першим. В Росії такі речі непередбачувані.

11. Новиною дня став арешт Дурова, російського підприємця, власника «Телеграм», в Парижі. Чи французьких поліцейських цікавлять тільки закодовані чати наркоторговців та тих хто продає зброю і живий товар? Впевнений, ні. Нарешті одна з найбільших світових демократій вирішила втрутитися в технічний бік конфлікту і знищити систему електронного спілкування російської армії, спеціальних служб, розгалужену структуру поширення світом, в тому числі і Україною, російської дезинформації, підтримки агресивних дій терористичних формувань у всьому світі. Україна не знайшла технічних можливостей для заборони Телеграм. Франція знайшла можливість впливу. Побачимо, що буде далі з забороною інших псевдовідкритих для свободи слова в російському розумінні платформ – ТікТок, Х, Facebook.

12. Ми з Вами дуже стомилися від війни. Але більше, чим ті, хто в тилу, або за кордоном, стомилися військові. Це потрібно розуміти в першу чергу. Сьогодні вже не іде мова про капітуляцію на умовах Росії – за цим простежить наша армія. Кожен день знаходження наших військових на Курщині, можливе розширення війни на території Білгородчини та Брянщини – потенційна можливість нав‘язати російському суспільству відчуття проблемності ситуації. ЗСУ ідуть територією ворога до сховку з кощеєвим яйцем. Чекаємо, до сезону дощей є час.