Два дні тому ми відмічали 50-ліття Сергія Жадана, сьогодні- 100-ліття з Дня народження Павла Архиповича Загребельного.
Для мене Павло Загребельний – людина світу, енциклопедист, один з небагатьох радянських літераторів, твори, яких залишаються сучасними. Його “Тисячолітній Миколай”, як на мене, входить в перелік найкращих романів української літератури, саме “Миколай”, який в радянські часи був “не на часі”, а не більш розрекламована “Роксолана”.
Більше двадцяти років тому, Загребельний написав для Фоліо передмову для “Депеш Мод” Жадана, передаючи йому естафету.
Три поранення, три роки німецького концтабору, радянський фільтраційний табір ще на пів року, пораження в правах, не зламали цю людину. Він не йшов вверх по головах, він намагався тягнути за собою літературну молодь, боровся за міську інтелігентську літературу в часи, коли все місце намагалася зайняти “сільська”, яку партія вважала більш перспективною.
Вінграновський, Павличко, Драч, Симоненко, Коротич – відкриті українському читачеві головним редактором “Літературної газети”, майбутньої “Літукраїни” Загребельним.
При житті письменника Фоліо видало 18 книжок автора, в цьому році перші 8 томів великого зібрання творів.
Для мене особисто десятки розмов з автором – фактично школа видавця.
Дякую Вам, Павло Архипович!