Неймовірна історія
Це зовсім не та книжка, яку можна прочитати за вечір, або ж два. Це не та книжка, яка тримає швидкими поворотами сюжету, динамікою і плинністю. Це не та книжка, яку сміливо можна радити всім, хто любить читати, бо як на мене, вона не на широкий загал.
Дивні враження, думки і емоції вона викликала в мене.
Бувало, хотілося відкласти і не буксувати на сторінках. А потім настільки сильно чіпляло, що неможливо було відірватися. А тоді знову – важко йшла.
І важка вона в багатьох аспектах – написання, подача, побудова тексту.
Але разом з тим вона неймовірна.
Скажу чесно, це було насправді непросте читання, але я не пошкодувала, що нарешті познайомилась з творчістю автора.
Текст густий, місцями філософські відступи і психологізм витісняли сюжетну складову. Написано глибоко, з довгими відступами і зануренням у безліч подій.
Тут є кохання – непросте, болюче, подекуди дивне, незрозуміле, але красиво описане.
Тут є ненависть, яка базується на відмінностях у плані культури, релігії й багатьох речей нашого світу.
Тут є неочікувані повороти і вони виринають у тексті раптово, часто приголомшують, але чим далі, тим більше стаєш готовим до того, що готує автор.
Книжка потужна і важка водночас. Вона затягує і відштовхує, захоплює і обурює.
Відгук написати важко, бо досі обдумую деякі моменти і мені здається, я насправді не все зрозуміла і не все подумки осягнула. Але щось мені підказує, що до цієї книжки я ще колись повернусь.
Кому раджу прочитати? Тим, хто готовий виходити з зони комфортних і легких книжок, тим, хто не боїться складного тексту.



