Моєю улюбленою дисципліною в інституті була ТАУ (теорія автоматичного управління). Нас вчили методам математичного синтезу автоматичних регуляторів практично для будь-чого. За майже два роки, протягом яких нам викладали ТАУ, єдиний розділ, який мені зайшов туго, був “Стохастичні системи”. Грубо кажучі, це коли система поводить себе як дурна, написати її математичну модель у тебе не вистачає клепки, так ще й вимірюванням її параметрів ти довіряти не можеш…
Ото точно як Трамп та його команда зараз 🙂
І треба ж було такому трапитися, що першою самостійною роботою після завершення навчання мені дісталася розробка системи автоматичного управління для гальванічної ванни на ПО ім. Корольова! З хімією я ніколи не дружив, а тут ще й не просто хімічні процеси, а електрохімічні – муть повна! І в прямому і в переносному значенні цього слова. Спробував я використовувати для початку оті самі “стохастичні методи”, але в решті-решт зробив “для ванни” релейний регулятор і все запрацювало!
Ото чекаймо тепер поки мериканського “мачо” покидає зі сторони в сторону, понабиває він собі шишок “граничними значеннями” і його попустить – система стабілізується. Мені так здається. Ну, а нє – то нє… 🙂
А на малюнку версія стохастичної системи з точки зору АІ 🙂