Заплутана історія
Спокійний, деталізований і трохи незвичний детектив. Заплутана історія, яка місцями тримає, подекуди відкриває багато цікавих фактів і часто викликає усмішку. Так, попри сюжет і непросту долю головного персонажа, тут присутній тонкий гумор.
Сама історія починається зі знайомства з детективом, який, будучи на службі й виконуючи одне завдання, зазнав травми й наразі прикутий до ліжка. Але його мозок добре працює, голова ясна і він прагне збувати дні з користю.
От і береться розплутати одну справу і сама та справа теж не зовсім звична, але питання тут не стільки в перебігу подій й так званому слідстві, яке провадить детектив, як в тому, як він підходить до справи.
І ці моменти мені видалися найцікавішими, адже детектив, скажімо так, уміє «читати» обличчя людей, розпізнавати те, що приховують очі, вуста, чоло… І добре вловлює суть слів і фактів. Справа, яку він хоче розплутати, давня і має багато таємниць. Втім сам детектив вірить фактам, хоча його часто спантеличують розбіжності.
Читати було цікаво, але захопив не сам хід слідства, не зіставлення протиріч, не глибоке копання, а те, як до цього підходив детектив.
У жанрі детективу мені ця книжка видалася доволі незвичною, саме подачею і заглибленням. Наче б історія проста, хоч і заплутана, але якщо ви любите добре продумані класичні детективні твори, беріть на замітку.
Написано просто, книжка маленька – 214 сторінок, тому якось так сталося, що прочитала її за день.
Класику я люблю, класичні детективи теж, хоч не скажу, що книжка потрапила в ТОП, але задоволена, що прочитала.



