Під час читання просто накривало. Невелика за обсягом, але дуже глибока історія, від якої вчора так і не змогла відірватися, доки не дочитала. Якщо мимоволі поставити себе на місце головної героїні, опинитися в тій ситуації, в якій опинилася вона, а тоді пройти всі ті випробування, які довелося пройти їй… то направду стає страшно.

Реальний факт, який є тлом цієї книжки, вражає. 26 лютого 1992 року Міністерство внутрішніх справ Республіки Словенія викреслило з реєстру громадян більше ніж 25 тисяч осіб. Більшість із них досі не мають статусу.

І от ми бачимо головну героїню твору Залу, яка потрапляє в пологовий будинок, народжує сина, а потім дізнається, що її немає в базі даних. Тобто її як людини немає, вона не зареєстрована, відповідно несправжня. Теж саме стосується дитини, яку їй пропонують віддати на всиновлення. Бюрократична тяганина набуває масштабу, але Зала не збирається опускати руки.

Знаєте, скажу чесно – це було страшно і потужно водночас. От просто уявити ті ситуації, коли ти почуваєшся дрібною і безсилою мурахою, коли тобі кажуть, що в документах зазначено одне, а в базі компʼютера тебе просто не існує… А потім на мить замислитись, що те, через що пройшла героїня твору, відбулося насправді і не раз, тіло вкривають сироти.

Дуже сильна драма з сильною головою героїнею. Тут важко стримати емоції, важко не переживати і реально не можливо просто не прожити цю книжку.

Написано просто, читалося легко, хоча щодо сюжету це не стосується, бо легким він не є. Автор робить відступи, занурює в історію, показує не лише тяганину й доводи, а й внутрішній світ і характери.

Тут та ситуація, коли на карту поставлено все і програти не маєш права. Заради себе і заради своєї дитини треба боротися, а та боротьба насправді важка.

Драма, яка викликає безліч емоцій.
Ранить, але у фіналі зцілює, хоча на місці тих ран лишає рубці.

Однозначно раджу.

Читати уривок https://www.sferaua.com/2025/05/06/4029/