Чи сталася хоч якась несподіванка у Стамбулі? Так, єдиною несподіванкою стала домовленість 1000 на 1000 і це позитив. Давайте розберемо, що відбулося і що може відбутися.
1. Чи хтось мав хоча б мінімальну впевненість, що путін приїде до Туреччини? Жодна серйозна людина на це не розраховувала. Що приїде Трамп? З ним все можливе, але ні, це була гра в шахи без дошки – “якщо він походить так, то я маю походити так”. Якщо продовжувати шахову логіку, то це – німецькі шахи на чотирьох, коли на дошці одразу чотири комплекти фігур: Україна, США, Європейські союзники України та російські злочинці. Ще є Джокер Ердоган, який обов’язково поставить свою фігуру десь посередині дошки.
2. Чи була надія, що росіяни будуть ставитися відповідально до перемовин? Ні. Вибір місця та головного переговорника “письменника”-агітпропівця родом зі Сміли мединського чітко надав сигнали – буде спроба говорити про здачу територій, церкву, мову, безблоковий статус та інші дикі бажалки москви. І це – на 50% адресовано третій стороні – Трампу, на 50% – російському телеглядачеві. росія показує, що вона не поспішає, що у неї все доьре, що вона продовжує підіймати ставки і мати свою звичайну потворну міну при поганій грі.
3. Маркери:
– вочевидь, чітко сформульована позиція Китаю заставила чахлика вилізти на екрани і вичавити з себе “Стамбул”. Зрозуміло, що власник переговорного майданчика, який спочатку викинув росіян з Карабаху, а потім посунув їх у Сирії – не друг росії. Але виходу не було;
– абсолютно спокійна позиція України- погоджуватися на ті формати, які дозволять рухатися в бік 30-денного перемир’я, говорить про те, що ми утримуємо статус-кво із союзниками і не робимо помилок, які дозволять Трампу сказати всерйоз, що Україна у всьому винна;
– нестандартна історія з перельотом Лула до Сильви з Пекіну до Москви і чотиригодинне очікування, коли хуйло дозволить йому вийти з літака – це точно не перемога росії. Ми не знаємо, що було в планах бразильського Президента, але такі образи не забудуть не він, ні китайці. путін не просто відмовив європейцям та Україні. Він показав своє небажання чути Китаю. Свідомо не кажу, що і Трампу, бо цей напрямок – єдиний, де така гра буде сприйнята, як даність.
4. Чи завершені перемовини в Стамбулі? Ні. Обмін 1000 на 1000 – фантастично складна технічно, політично, організаційно річ. Він займе, мабуть, до двох тижнів. Ці два тижні будуть використані сторонами (так, і росією) для підкилимних розмов. За цей час мають з’явитися нові санкції і відбутися, на жаль, нові жахливі обстріли українських міст. Чи буде новий раунд більш позитивним? Так. Але він почнеться з традиційних лякалок про “Орішник”, п’яту область, статті в західних змі про розвиток російського танкобудування, але, можливо, і з отримання та використання Україною “Таурусів”, “Цезарів”, F-16, виділення коштів на український воєнпром та щось настільки позитивне, що ми можемо і не здогадуватися. 5-6 червня має з’явитися якась нова реальність.
5. Нагадаю, в світі відбуваються і інші цікаві рухи. Ізраїль та США підійшли до лінії розбрату в питаннях Ірану, Катару та хуситів, а це впливає не тільки на постачання зброї. Німеччина виділяє фантастичні гроші на воєнпром та створення найбільшої армії в Європі. Франція, Польща терміново мілітаризуються. США через дії Трампа можуть втратити ринки для військово-промислових концернів. Євросоюз починає власними санкціями нищити російський тіньовий флот. Індія та Пакистан на короткий час пішли зі стрічки новин, щоб повернутися туди через якийсь близький час.
6. Неділя – інтронізація Папи Лева. Впевнений, що там буде не тільки наш Президент. І там 1000% буде досягнуто важливі домовленості, про які зараз не йдеться в новинах.