Автор: Симона СЕМЕНИЧ [Simona Semenič]
Мова оригіналу: словенська
Перекладач: Мар’яна КЛИМЕЦЬ
Обкладинка: тверда
Кількість сторінок:352
Формат: 84х108/32
Жанр: П’єси
Серія: Колекція #Особливі прикмети (II): Театр без кордонів
Рік видання:2025
ISBN: 9786175530603

Симона Семенич — сучасна словенська театральна діячка і драматург, лауреатка словенських літературних і театральних премій. Її п’єси ставилися на сценах театрів Швеції, Норвегії, Словаччини, Болгарії, Ізраїлю, США, Австрії, Албанії, Сербії, перекладені італійською, хорватською й угорською мовами. Самобутній та оригінальний голос авторки ставить під сумнів загальноприйняті ієрархічні правила — і мовні, і суспільні, і правові; її письмо відображає весь спектр життєвих явищ у їхньому різноманітті.

У цю книгу ввійшло три тексти: «Тисяча дев’ятсот вісімдесят перший» (п’єса вперше поставлена у 2013 р.), «Сім куховарок, чотири солдати і три софії» (2015; премія ім. Славка Ґрума за найкращий драматичний твір) та «Ми, європейські трупи» (2016).

сьогодні, коли ми це дивимося, ми
сьогодні та міліца лежить у хоспісі
безбарвна
безкровна
лежить у хоспісі і не може більше говорити
їж, кохай, пий, на завтра забий
копицю сіна суне перед себе спітнілий сільський
парубок спітнілий сільський парубок суне перед себе
копицю сіна якщо він сільський парубок
і якщо він суне перед себе копицю сіна
і якщо він зіпрів
то він може бути навіть у словенському народному строї
і з пером фазана, встромленим у капелюх
він може навіть погейкувати
і якщо ми дивимося виставу, яка виходить за межі нашої
батьківщини, то парубок може бути і в австрійському
народному строї, який радикально відрізняється від сло-
венського, з цього погляду завдяки вибору австрійського
народного одягу вистава безсумнівно переводить
вузький локальний момент на ширший глобальний
він носив білий мундир
простоволосий, усміхнений, він стояв на набережній
сонце, вітерець, море
свобода
був червень 1945 року
простоволосий, усміхнений, оточений іншими моряками
простоволосими, усміхненими
сонце, вітерець, море
свобода
за того моряка я вийду заміж, подумала я тоді
ні, ні, це не історія кохання
так би міліца почала свою розповідь, якби могла говорити
але міліца більше ніколи не заговорить
сільський парубок
австрійський народний одяг
можливо, можливо, для досягнення радикального
моменту, відповідного до контексту, в якому ця вистава
відбувається, було б найкраще, коли сілький парубок буде
кремезним
міцним
здоровим
і в дирндлі
радикально, справді
ми дивимося і мовчимо, ми
а якоб і ніна, тримаючись за руки, сидять на краю сцени,
погойдують ногами, притискаються головами і тихо бала-
кають
а може, просто дивляться одне на одного
бо вони не цілуються
це далі з усією пристрастю роблять йожиця, 88 років, і
мілан, 91 рік
а сильво і андрея просто сидять, тримаючись за руки
їм достатньо їх самих, а все інше мовби їх не стосується
ніби нічого іншого не існує
ніби нас не існує, нас
ніби не існує його, конферансьє чи мобілізатора
ніби лайна, в якому ми плаваємо, не існує
ніна і андрея сидять, притиснувшись головами
тільки рука в руці
тіло до тіла
і ніби нічого іншого не існує
ми дивимось
ми
листоноша залишив мені повідомлення
от лайно, лайно, лайно
що знову?
податкова?
мілена знову виходить
у новій сукні, вузькій, обтислій
знову проходиться сценою
повільно
вродлива
зваблива
факабельна
чи можемо ми дозволити собі так думати, коли мілена
проходиться сценою?
факабельний
прикметник
означає властивість особи, яка є привабливою на вигляд,
але з нею не уявляєш серйозних, тривалих стосунків
також особа, яку на перший погляд оцінюєш як привабливу, сексуальну
приклад
згоден, її брат такий факабельний
або
вчора я помітив супер-факабельну дівчину
або
йожиця, 88 років, після семи десятиліть спільного життя
досі вважає свого чоловіка мілана, 91 рік, страшно факабельним
мілена проходиться сценою
samo da joj pizda vidi put1
міліца — сором’язливий драматичний персонаж
вона примара
вона спогад
про сонце, вітерець, море
свободу
він був такий красивий, такий красивий був, він був такий
красивий, наче кларк гейбл
з вусиками
в білому мундирі
простоволосий
усміхнений
він підійшов до мене
словенець, ох, ні, він словенець
тоді я ще не знала словенської
він підійшов до мене
загонисто
сонце, вітерець, море
товаришко, чи не приєднаєтесь до мене?
товаришко, чи не приєднаєтесь до мене, сказав він
і потім він їй показав свою торпеду
із задоволенням, товаришу
вона із задоволенням оглянула його торпеду
лярво словенська
словенська лярво
от лайно, тільки не податкова
суд?
от лайно, тільки не суд
міністерство?
от лайно, тільки не міністерство
от лайно, лайно, лайно
ми мовчимо
він знає
конферансьє знає
конферансьє не бачить нічого, крім нас
він не бачить міліцу, розпашілу, захекану примару
він не бачить, як виціловуються йожиця, 88 років, і мілан,
91 рік
він не бачить сільського хлопця в дирндлі, який пересуває
копицю сіна
він не бачить алойзію бізяк, яка чекає під дверима
він не бачить якоба та сильво, які тихенько балакають,
ніби довкола немає нічого, нічого крім них
він не бачить собаки
папуги, що говорить
ведмедя, що танцює
слона, що робить циркові трюки
лева, що аплодує
тигра на коні
і навіть
мавпи на велосипеді
конферансьє бачить тільки нас, ми ті, хто важливий для
нього
конферансьє вміє відрізняти важливі речі від тих, які не
важливі
пересадка людської голови, безумовно, не належить до
важливих, зараз важливо тільки те, що ми плаваємо в
лайні і що ми мусимо
що саме?
що саме?
ми мусимо, ми
мусимо
солідарність
демократія
воля народу
право на прийняття рішень
право
сонце, вітерець, море
з радістю, товаришу
і ми пішли
він був такий гарний під тим сонцем, на тому вітерці, біля
того моря
я любила його, сильного, стрункого, усміхненого
я любила його тієї миті, тієї миті, коли все було можливим
я любила його, ту мить, себе в тій миті, усміхнену червоно-
щоку партизанку, яка закохалася в моряка під тим сонцем,
на тому вітерці, біля того моря
і ми пішли
і весь світ був для нас двох, весь світ був нашим, майбутнє
було для нас двох, майбутнє було нашим, воно було світ-
лим, безпечним, теплим
ми були
ми обоє були
усім цим
сонцем, вітерцем, морем, майбутнім, усі ми, тоді, у червні
1945-го
за дев’ятьма горами і дев’ятьма морями
я завагітніла