Три з половиною року широкомасштабного вторгнення. Одинадцять з половиною років російсько-української війни 21 століття.

1. Це не визвольна війна. Це не війна за території. Це війна за існування української нації. Ми – фронтир. Ми – не фортеця, яка захищає територію біля неї, не кордон, який блокує просування по всім напрямкам. Ми – мінне поле, через який лежить шлях до Атлантичного океану. Останній раз росіяни мили там свої чоботи в 1815, ставши на майже півстоліття жандармом Європи, аж до розгрому в Кримській війні. Вони мали шанс «повторити» в 1946-47, якби не дві бомби Трумена на Хіросіму та Нагасаки. В 1989 почався демонтаж системи. На жаль, у керма в США вже був не Рейган і навіть не Буш-старший, а Білл Клінтон і подальша деконструкція росії була зупинена через хибну уяву, що росія може безпечно контролювати ядерну зброю і притримуватися угод. Дозволили відновити КДБ/ФСБ, підписали злочинні Будапештські угоди, віддали пострадянські країни, крім балтійських, під дах москви, закрили очі на війни в Молдові та Грузії, не зрозуміли карабахське питання.

2. Сьогодні німецький лідер пан Мерц був відвертим – якщо Україна капітулює, росія піде на них, на Європу. Він, безумовно, говорив про необхідність підтримки України зброєю та грошима, яку добре розуміють британці, німці, всі скандинави та балтійці, бельгійці, Люксембуржці, данці та нідерландці, майже розуміють румуни, чехи, французи та італійці. Розуміють, але роблять вигляд, що вони аутисти – греки, болгари, іспанці, португальці, балканські країни, крім сербії, відверто є ворогами угорці, словаки, серби, ситуативно кіпріоти та мальтійці. З нами Канада, Японія, Швейцарія. Мовчать потенційні союзники Корея, Тайвань, Ізраїль.
Для підтримки, справжньої, з купівлею зброї по потребам і без обмежень – вистачить. Для того, щоб виключно українці були щитом – ні. Звісно, захист є спільною справою, якщо є угода. Саме тому чахлик вимагає нейтрального статусу та роззброєння. Все в Триаді армія/мова/віра є тим, від чого не можна відмовитися. А це означає, що саме зараз є можливість дотиснути. Захищеністю неба Петріотами, літаками, протидронами, спільним відновленням енергетики та газопостачання, дозволом на рекрутинг іноземних легіонів в Європі, спільної боротьби з інформаційною агресією на території Європи, розумінням, що сьогодні умовні Джорджеску, Ле Пен та їм подібні – бійці ворожої армії, як і тріо Вучич/Фіцо/Орбан. Сьогодні стоїть питання про вибори в Молдові, в якій зараз випробуються технології для країн колишнього Варшавського договору.

3. Сьогодні чахлик полетів цілувати чобіт хазяїну. Думаю, розумний керівник Піднебесної перед ключовим Пленумом не стане маратися об гарантії злочинцю. Головне нам зрозуміти єдине – в сучасному світі, як і у всій історії людства поважають тільки сильного та розумного. Не хочу казати банальні речі, але розрахунок на доброго дядю Трампа не може справдитися без ЗСУ, які знищують все на території ворога, до чого можуть дотягнутися. Давайте згадаємо 2022 рік. Нас не сприймали всерйоз, бо злили ще в 2019, після Парижу. Тільки в квітні 2022 колективний Запад зрозумів, що Українці встояли і що потрібно це використати, втягнувши чахлика у війну на виснаження. Думаю, Байден з Шольцем та Дудою вже тоді мали очікування послаблення росії нашими руками і дуже обережно підливали олії до вогню, весь час забороняючи Україні найбільш радикальні дії та зберігаючими неушкодженими обʼєкти на території росіі. Частково ситуацію змінив «курськ», показавши всьому світу, що ноги колосса- з глини. І тільки нещодавно було висловлено публічно Трампом, що українці мають бити по території ворога. Поки що не «Томагавками», але колись і «Шторм шедоу» катався фантастикою.

4. Позитив останніх днів дає надію на те, що США та Європа сьогодні розуміють, що зараз є можливість не тільки посадити росію за стіл перемовин, а і дотиснути до бажаного результату. Тільки силою. Що відбулося після Аляски:
– рішення про постачання ЄРАМ, ракети, що створена практично спеціально для нас, більш дешева версія в порівнянні з тією, що на озброєнні армії США, яка є наступним рівнем відстані після хаймарс та атакамс- 240 км в версії повітря/повітря, що, можливо, відсуне далі літаки з КАБами, 480 км в версії повітря/земля, що зробить логістику ворога максимально ускладненою. Для цього потрібні літаки. Багато. Бельгія щось пообіцяла, але термінове рішення, яке може повністю змінити ситуацію, поки що не проглядається. Петріоти, що купила Данія на 8.5 млрд доларів, – це важливий крок. Але в ряду рішень головне- дії на території ворога. Якщо ситуація з Фламінго є повністю правдивою, то навіть при розгалуженості російського ппо ми скоро почуємо про наслідки. Те, що зараз почалося з російськими НПЗ, кримським ппо, залізницями на волгоградщині та ростовшині, «дружбою», усть-лугою та ще кількома важливими обʼєктами має стати щоденним жахом кожного росіянина, а саме:
– щоденний ковьор Пулково, Домодєдово та Шеремєтьєво, – московський НПЗ,
– шлюзи на волго-донському каналі,
– центральний диспетчерський пункт ППО в Одинцово
– єлабуга
– аеропорти базування злочинної авіації
– незаконний кримський міст
– порти в Бердянську, Маріуполі, новоросійську.

5. Чи відкрилося вікно можливостей? Судячи по фантастичній засекреченості контактів і перемовин всіма сторонами, гонка почалася. Очікую, що до дати оголошення переможців Нобелівки, буде намальовано якийсь концепт, щоб фігурант її отримав, разом з іншими миротворцями (головне щоб без хуйла, але скандинави розуміють). Реальні перемовини, думаю, будуть тоді, коли черговий осінній наступ зламається о Купʼянськ та Покровськ, а Московський НПЗ запалає і паралізує москву. І так, без путіна.
На фото Буш-старший, який дуже не хотів нашої незалежності, виступає у Верховній Раді