1327 доба широкомасштабного вторгнення на дванадцятому році російської агресії.
Професійний текст.
1. Можемо константувати, що за кілька років повномасштабки книжковий ринок став повністю україномовним. Перші півтора роки книгарні та ринки «доїдали» ті мільйони примірників, що були завезені до країни в часи є-пвдтримки. Так, зараз ніхто не памʼятає, що галузь, виснажена двома роками епідемії карантину, подолала безгрошівʼя тільки за рахунок цього державного експерименту, але, на жаль, половина грошей утікала до Росії через відсутність при купівлі фільтру по мові або по пдв.
Таким чином, всі подальші події на книжковому ринку повʼязані майже виключно зі стосунками видавців з читачами і, завдяки зацікавленню останніх в українській класиці, літературі з української історії та культури, асортимент наших видавців став достатнім, щоб остаточно витіснити російську книжку з книгарень без втрати розміру асортименту. Мова йде про 15.000 назв на той момент. Наступні півтора року ринок розвивався за рахунок, в першу чергу, зарубіжних бестселерів, перекладної класики, дублювання різними видавництвами найбільш успішних тайтлів без копірайту, і, цьому можна зрадіти, нової хвилі молодих українських авторів в масових жанрах (не всіх).
2. Сьогодні книжковий ринок має 25-30.000 активного асортименту і приблизно вдвічі більше випадкових старих позицій в книгарнях та на сайтах видавництв. Закиди тих, хто бачить прискорений темп зростання місця, відведеного книгарнями під комерційний перекладний асортимент відповідають реальному стану справ – так, український масовий читач перемагає, як і в більшості країн світу, елітарного, а розмір книгарень через взагалі невеликий попит на книжки, не може вмістити повного асортименту. Тобто, станом на сьогодні повернулася ситуація часів російського інформаційного домінування, коли частина асортименту (поки переважно старого), не існую у вільному доступі. Читачам цих книжок є сенс шукати те, що їм потрібно, в інтернет-книгарнях і бути задоволеними тим, що є такий варіант розвитку подій. Асортимент продовжить зростати, а мега книгарні з торговельною площею на 2000 метрів під книжки, що мають повний асортимент ринку, які є навіть в маленькій Естонії, поки що залишаться в мріях читачів. Коли відкрив свої двері півтора- два роки тому великий книжковий центр на Хрещатику, я очікував саме цього рішення. Помилився.
3. Наступний варіант розширення ринку – за рахунок читачів англомовних видань, які все зближуються за цінами з перекладними українською і виграють в часі. На жаль, цей процес є невідворотним і подальша інтеграція в Європу буде збільшувати кількість активних читачів, що не дочекаються українських видань. Це найбільш активні, розвинуті і фінансово забезпеченні учасники книжкового ринку. Як ми розуміємо, ті 7-8 мільйонів українців, що проживають зараз за кордоном, з кожним днем стають все більше інтегрованими в життя країни проживання, діти біженців ходять в школи, що ведуть навчальний процес мовами цих країн і втрата такої кількості користувачів вже добре порахована тими видавцями дитячої літератури, що зменшують наклади. Не буду казати, що бібліотечний попит в 2025 суттєво знизився в порівнянні з 2024, як в державні гранти, які зараз мають тільки косметичний вплив на ринок.
Всі ці фактори, разом з підвищенням орендних ставок через повернення багатьох інших торговельних бізнесів роблять проблемним існування книгарень в тій кількості, що відкрилися за останні три роки. Ми звикли бурхливо обговорювати відкриття нових торговельних майданчиків в мовчазно проводжати тих, хто не витримав, не звертаючи уваги суспільства.
4. Коли читав «дослідження» про можливі гонорари лідерів ринку, радів за тих віртуальних авторів, що отримують настільки великі гроші, як це здається журналістам. Є одиниці серед авторів, які дійсно мають мільйонні (в гривнях, і не багатомільйонні гонорари). Процес зростання цих заробітків зупинився через стагнацію (скажу мʼяко) книжкового ринку. Єдиний сегмент зростання – гонорари перекладачів через катастрофічний дефіцит в цьому сегменті і через те, що більшість видавців робить ставки якраз на перекладні видання, де витрати на маркетинг і просування так чи інакше вже зробив зарубіжний, переважно американський правовласник. Через конкуренцію за робочі руки багато книгарень відчувають дефіцит кадрів і не можуть боротися з постійними змінами в колективах. Через неможливість платити ринкову зарплатню, галузь втрачає не тільки продавчинь (це переважно жіноча професія), а й маркетологів, рекламістів, сммників, операторів друку тощо. Деградація професійного рівня призводить до величезної кількості образ читачів на рівень книжок (як справедливих, так і штучно створених для хайпу та хейту). Я вдячний особисто деяким читачам, які відкривають очі видавництву на дрібні і не дуже помилки, що дає можливість робити виправлені додруки. Спілкування з колегами в інших країнах говорить про те, що постійний суспільний тиск на видавництва в соцмережах – не суто українське явище. Українське ноу-хау- абсолютно неможливий в цивілізованому суспільстві агресивно-хейтерський стиль таких претензій.
5. Від аналізу – до прогнозу:
– падіння загального накладу в 2025 році на 10-12% (справжня статистика відсутня), в 2026 році на 15%;
– падіння кількості книгарень в 2025 році на 3-4%, в 2026 році на 15%;
– падіння продажів в 2025 році на 10% в грошах, на 15-17% в примірниках, те саме в 2026 році, якщо не буде нових дій з боку держави – на 15% в грошах, на 25% в примірниках.
Додам ще невідомий нам фактор втрат через проблему з електрикою взимку.
Прошу при коментарях ставитися до питання відповідально. Хейтерів буду банити.
На фото одна з «глобальних» книгарень за кордоном