Чи їх пишуть на болотах?!
Тільки факти.
Друга частина.
6. Поки я писав вчора першу частину і ви її читали, Марко Рубіо спочатку підтвердив сенаторам, потім спростував на публіці, що 28 пунктів миру в Україні написані росіянами, а Трамп пояснив, що готовий продовжувати обговорення. Тобто стиль «швидкий наїзд, а далі побачимо» залишається головною частиною арсеналу риалполитик по-американські. Тим не менше, сьогодні високі сторони вже сідають за стіл перемовин у Швейцарії і саме місце перемовин виглядає солідно. Саме тут Байден не сприйняв істеричні ультимативні вимоги путіна про те, щоб вигнати з НАТО країни Східної Європи та інше. Саме тут колись Горбачов «здав» в розумінні путіна радянську систему, бо тут відбулося в 1985 перше його побачення з Рональдом Рейганом. Рейган, хоч публічно і розповідав весь час анекдоти, був глибоко послідовною людиною, якою не є Трамп. Тим не менше «танець на вугіллі», який ми бачимо, все ще не перейшов в російську «чечьотку», в першу чергу через складність американської системи противаг, і в другу чергу через європейське тріо Мерц-Стармер-Макрон. Вочевидь, перший сьогодні грає ту саму провідну роль, почавши мілітаризацію Німеччини, через яку планує запустити не тільки розгортання воєнної машини, а, в першу чергу, внутрішню модернізацію, і, в другу – зростання політичної ролі Німеччини в світі. Додавши до вже використаних восьми мільярдів євро на пряму допомогу Україні ще три, він показав, що це – його війна і що німцям сьогодні краще трошки затягнути пояси, ніж потім стати постійним донором росії. До речі, це все не викликало падіння рейтингів і ми бачимо саме у Німеччині поступове затискання російських впливів на політику, прибирання із ЗМІ інфопомийок з російськими коренями і початок активізації спецслужб. В Британії відбулося перше публічне попередження європейським політикам, що буває за роботу на росіян – один з валлійських прихильників путіна отримав десять років увʼязнення всього лише за розповсюдження брехні з трибун. Чи не запізно боротися на острові з подібним, чи не переможуть на наступних виборах бриторусофашисти – побачимо. Завжди саме Британія вибирала максимально консервативний шлях. Ще є час. Франція сьогодні теж розкочегарила власну військово-промислову машину, але потребує зовнішнього фінансування того, щоб сучасні літаки та гелікоптери потрапили на озброєння України.
Саме лідери цих трьох країн сформували альтернативні російсько-американським вимогам пропозиції на швейцарський саміт.
7. Давайте розберемось детальніше в ключових проблемних ситуаціях між силами демократії та «віссю зла» у світі.
Вже всім стає очевидно, що для власного виживання Ізраїль не віддасть фактично окуповану частину населеної друзами прикордонної полоси Сирії і має, таким чином, додаткові «аргументи» у вигляді власних підрозділів на висотах біля Дамаску. Іран пішов з сирійського виходу до Середземного моря, і має проблеми з відновленням Хезболли. Вже зрозуміло, що початок нового протистояння на Близькому Сході – це максимум три місяці і чергове загострення може відтягнути інтерес пересічних американців не тільки від внутрішніх проблем, а і від України. Також серед опцій – ще один бомбовий удар США по Ірану, якщо Ізраїль почне нову війну на знищеного військового потенціалу Ірану, який швидко відновлюється. Впевнений, що все це відновлення йде перед очами шпигунів, що працюють в Тегерані та поруч, і перед супутниковими очима Ізраїлю. (Тут маємо сказати, що один з вразливих інструментів тиску на Україну- це розвіддані. Якщо ми дійсно є космічною державою і навіть фінансуємо в бюджеті Укркосмос, то чому досі Європа не допомогла нам запустити власну космічну групу, яка баражує простір від Москви хоча б до Тюмені і Североморська? Питання, звісно, риторичне).
Останнім часом в ЗМІ зникла тема Тайваню, але відсутність прямого обговорення на зустрічі Трамп-Сі не означає, що це питання вже не на часі. А ось Венесуела має стати розмінною монетою дуже швидко. З російською допомогою Мадуро повністю доконав економіку країни і тримається на штиках вагнерівців. Тим не менше, зацікавленість в нафті Венесуели, готовність надати сучасні технології з боку США зростає. Тому питання, коли з авіаносця біля берегів Південної Америки злетять бомбардувальники- питання часу. Хоча деякі розумники вважають, що замість війни в підбрюшші Штатів може бути евакуаційний рейс кількох стареньких ІЛ-76 до Ростова, в обмін… ну самі здогадайтесь, на що.
8. Якщо ми спитаємо, чи не кидають США союзників заради якихось великих бонусів у світовій політиці, маємо згадати три речі – байденівську втечу з Афганістану, і дві історії від Ніксона – заміну в ООН того ж Тайваню на материковий Китай та позорний кидок союзників з Південного Вʼєтнаму, коли перемирʼя під тиском США було підписано таким чином, щоб комуністи мали почати наступ після евакуації з континенту американського «миротворчого» контингенту. Ну хоч зброю не кинули, як у Кабулі. Тому маємо зрозуміти, що, скоріш за все, європейська позиція на підтримку України буде – вигравати час, бюрократизувати процедуру перемовин, змінювати рівень делегацій та майданчиків, витягувати до діалогу когось субʼєктніше мединського, домовлятися із США на рівні НАТО та «сімки», очікувати подій «на землі», від ЗСУ, тиснути на Бельгію з Норвегією, впливати на публічний простір в самих США. І головне – розраховувати на дію санкцій.
9. Чи випадково це «збудження» Трампа щодо переговорного процесу прийшлося на пік (на сьогодні) корупційного скандалу в Україні? Мабуть, ні. Чи керувала росія діями обвинувачуваних по справі Енергоатома? Звісно, так. Чи мережа Деркача в Україні- це тільки Сумська область та атомна енергетика? Думаю, ні. Чи викрита вся мережа по справі «Мідаса» з боку НАБУ? Звісно, ні. Але з тих даних, що вони отримали, вочевидь, використана якась частина айсбергу. Засвічено кілька псевдонімів, що використовували злочинці, по яких політтусовка має здогадатися, хто саме і які ролі зіграє в наступних серіях. Нам офіційно повідомили, що близько сорока псевдонімів не відкрито. Але ті, хто вже ходить на допити, мають вибирати, що їм краще – здавати подільників чи мовчати. Вся система їхньої гри в мафію – на рівні голлівудських фільмів та романів Пʼюзо. Це означає, що всі секрети – Полішинеля, тим більше, якщо рух фінансових потоків контролювався партнерами з ФБР, а не ФСБ. І це означає, що хтось зовні вже бачив, як мінімум, зміст наступних серій.
При обговоренні важливості чи неважливості зустрічі Президента з фракцією «слуг» ми маємо згадати, як швидко складалися списки у 2019 році і як багато з тих, хто їх складав, переважно на Сході та Півдні, виявився прихильником чахлика. Мабуть, і зараз хтось з депутатів є таємним співробітником ФСБ або просто корисним в минулому покидьком, який зараз вже давно не має власної позиції і тисне кнопки за призначенням. Серед інших доля публічних субʼєктних особистостей невелика, і єдине питання, що на порядку денному – чи збережеться монобільшість. Впевнений, питання відставок кількох вищих чиновників стояло тільки в уяві журналістів. Але, звісно, наступні звільнення продовжаться, в режимі мʼякої заміни зашкварних персонажів на сірих піджаків. Питання повністю нового уряду, як і інакше орієнтованого бюджету, з розкрадання на мобілізацію ресурсів – не на часі.
10. Як ви побачили, сьогоднішній день почався з двох новин – від Штурмових військ про часткову зачистку полком «Скала» кількох вулиць в центрі Покровська та про фактичне знищення потужностей улюбленої електростанції Леніна в Підмосковʼї – Шатурської ГРЕС, тієї, з якої він починав «електрифікацію всієї країни». Поки одні крадуть – інші роблять перемовини на землі. «Домовившись» з шатурцями, зменшили постачання електричної енергії до Москви на 1,5 МВт, реалізувавши заходи в руїнах Покровська вчергове довели світові, що чахлик не той сексуальний гигант, якого з нього робить пропаганда.
Так, українці стомилися від війни, кожен з нас мріє про мир на наших землях, але сьогоднішній стан справ – не про капітуляцію. Справжня обʼєктивна мирна угода можлива після угоди про призупинення вогню. Реальну картину стану російської економіки ми не бачимо. Тим не менше, ми бачимо, що рік тому на місяць росіяни отримували трильйон рублів нафтогазових доходів, зараз – сімсот пʼятдесят мільярдів рублів, за місяць, оскільки почали діяти санкції на Лукойл, вже шістьсот мільярдів. Яка доля в цій сумі податків, не зрозуміло, але, ми бачимо, що ціна російської нафти в портах Азії вже 45-50$, а в портах Балтики – 36-39$, це вже ціна сильно нижче рівня, який був закладений до бюджету агресора.
Тому ми розуміємо, що, хоча мирні угоди підписують політики, їхні дії базуються на діях воєнних.
Друзі, не чекайте мирної угоди цього року. Маємо налаштуватися на реальність.
На фото Голда Меїр та Президент Ніксон сміються над швидкими мирними рішеннями