Categories Тексти

Володимир Рафєєнко Вертеп для Homo sapiens. Концерт для Енді Уорхола

Автор: Володимир РАФЄЄНКО
Обкладинка: тверда
Кількість сторінок:76
Формат: 84х108/32
Жанр: П’єси
Серія: Колекція. Театральна
Рік видання:2025
ISBN: 978617553099

Вашій увазі — міні-п’єси зі складною структурою, щільним філософським і світоглядним художнім наповненням, тісно пов’язаним як з російським вторгненням в Україну, так і загалом — з геополітичними зрушеннями в усьому світі. Концептуальні пошуки в ситуації кризового помежів’я характеризують драми Володимира Рафєєнка.
«Вертеп для Homo sapiens» відсилає нас до традиції старовинного пересувного українського лялькового театру, чий репертуар передбачав поряд з осмисленням священних євангельських подій інтермедійні вкраплення сюжетів з сьогоденного побуту.
П’єса «Концерт для Енді Уорхола» побудована на фактах життя і творчості Енді Воргола, однієї з найвизнаніших постатей в історії сучасного західного мистецтва. Утім, для персонажів п’єси — кількох українських емігрантів в Пітсбургу, рідному для Енді, — він не тільки митець зі світовим ім’ям, а передусім — «свій», українець, лемко за народженням, не чужий нашій культурі і нашому болю.


Вертеп для Homo sapiens

Бог ся раждає, хто ж ‘Го може знати!
Ісус ‘Му ім’я, а Марія — Мати!
Українська колядка

А світ — вертеп.
Грицько Чубай

Був приведений Ісус
До Пілата вранці,
І представили його
Вбивцею поганці.
Глузували з нього всі,
Тать розп’ятий навіть,
Поки сонце в небесі
Перестало сяять.
Бертольд Брехт «Матінка Кураж»

СЦЕНА 1

На сцені ясла. У яслах — лялька в пелюшках. За ними великий екран, на якому ми бачимо Різдвяну печеру з яслами.
Справа, у глибині сцени, на лавці стоїть Ченстоховська ікона Божої Матері. Зліва на животі лежить Йосиф у навушни-
ках, дивиться в ноутбук, помахує ногами. На голові в ньогозолотавий паперовий німб.

аходять Ангел Юрій з білими крильцями за спиною і Єнот Сашко з хвостом і вушками, стають обабіч ясел. У руках у них мішки з подарунками. З цих мішків вони в певний момент починають діставати прикраси й лялькових звірів.

Ангел Юрій (нагинається до немовляти): Який прекрасний! (До глядачів.) Який гарненький, наш хлопчик чудесний! Не дарма ми в цій печері сьогодні зібралися!
(До Єнота.) Між іншим, це Син Божий! (Співає і кружляє довкола ясел.)

Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться.
А віл стоїть, трясеться,
Осел смутно пасеться.

Єнот Сашко (скептично роздивляється пелюшки Христа): Хтозна чий він син. Пелюшки, ось, дивися, (вказує на лейбл на тканині) від українського виробника. Тебе це не наводить на певні думки? (Співає і танцює.)

Пастиріє клячуть,
В плоті Бога бачуть.

Ангел і Єнот беруться за руки і співають разом:

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!

Ангел Юрій (напутливо): Це Син Божий, друже Єноте.
Єнот Сашко: А от щось не віриться мені, друже Ангеле.
Ангел Юрій: А потрібно більше довіряти дійсності, робити фізичні й дихальні вправи, читати Святе Письмо.
Молоко з медом на ніч — дуже гарно. Спробуй щось таке.
Єнот Сашко: Не довіряю блогерам, що жили дві тисячі років тому, жінкам за сорок, нічним барменам і світовій фінансовій еліті. (Вдивляється в ясла.) Тим більше, кажу тобі, що ці пелюшки зроблено в Україні.
Ангел Юрій: Не вигадуй!
Єнот Сашко (обурено): Нічого я не вигадую! Отут і назва виробника, і назва продукту. Можеш сам прочитати. Пелюшки гігієнічні «Попелюшка Іллюшка». Тільки вдумайся в назву. Вона сама по собі здатна збити з ніг кого завгодно, не тільки крихітного північноамериканського Єнота.
Ангел Юрій (міряє його поглядом): Це ти крихітний?
Єнот Сашко: Читай отут. Пелюшки Попелюшки, яку звуть Іллюшка. Як це взагалі розуміти? Це його величність український неймінг. А ти кажеш — Віфлеєм.
Ангел Юрій: Припини блюзнірство.
Єнот Сашко: Чому раптом блюзнірство? Просто критично ставлюся до наданої інформації.
Йосиф (дивиться в екран, задумливо): Воно пише, що прямо зараз нульовий рік, але ж так бути не може. (Клікає мишкою, бурмоче собі щось під ніс.) Якийсь, мабуть, баг.
Ангел Юрій (дістає з мішка прикраси і гірлянди, починає розвішувати їх довкола ясел): Ти не стій на місці, як засватаний, допомагай. Треба нашу печерку прикрасити. Навіть єдиний вечір в благословенному Віфлеємі, а не під ракетними обстрілами, це щастя для будь-якого українця, я так вважаю.

Звучить ритм-енд-блюз з елементами поп-музики, соулу, фанку, хіп-хопу та електронної музики. Місцями це нагадує реп. На авансцену виходить Ангел Зірки, починає танцювати і водночас співати «Пісню подяки».

Заповіді Божі пам’ятає кожний,
Перша з них стосується поклоніння Богові.
Поклоняйся Богові, дякуй щосекунди,
Щогодини дякуй і танцюй цей танець,
Якщо українець,
Якщо не засранець.
Будь уважним, серце,
Читай небесні знаки,
Смерть свою приймаймо з піснею подяки!
Наші труни важко сприймати,
Як сприймає турист шезлонги,
Але наші чесні і відкриті танці
Супроводжують українські зонги!

Ритм трішечки змінюється.
До танцю й співу разом з Ангелом Зірки долучаються Ангел Юрій і Єнот Сашко.

Дякуємо Богові за те, що ми українці,
За те, що ми європейці,
За те, що маємо мову,
За те, що зірки сяють,
За всю світобудову,
Де смерть — це одна з варіацій
На тему життя після смерті,
Де пляцок — більше, ніж пляцок,
Де пісня навіть не пісня,
А просто зігрітися треба після своєї смерті,
Дякуємо пам’яті,
Дякуємо забуттю,
Дякуємо за шулики,
Дякуємо за кутю,
Дякуємо Ангелам за квантовий перехід,
Брехту наша подяка за цей театральний світ,
Компанії Adobe Systems — за розширення PDF,
А за ракетні обстріли дякуємо РФ.

Пісня закінчується, Ангел зірки зникає зі сцени, Ангел Юрій і Єнот Сашко розходяться по тих місцях, де їх кілька хвилин тому застав вихід Ангела Зірки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *