Ця історія з тих, які чіпляють своєю атмосферою і підняттям питань, які наче б на поверхні, але коли занурюєшся глибше, стає зрозуміло, що спочатку бачив лише вершину айсберга. Сильна книжка в плані подачі, передачі внутрішній конфліктів і відчуттях, що стаєш свідком

Греція, минуле, сьогодення, повороти долі, коли майже всі сприйняття, які взяли початок з минулого, руйнуються. Багато можна говорити про головну героїню, зрештою цілий допис вийшов би, якщо проаналізувати її емоції і почуття. Вона чіпляє своєю рішучістю і впертістю, з кожною наступною сторінкою пізнаєш її ще більше і не перестаєш співпереживати. Вона жива, не ідеальна, а от саме справжня.

Ми бачимо її дитячі роки, дорослішання, юність і зрілість. Бачимо її дитинство, в якому велику роль відіграв вплив бабусі і дідуся, в яких вона проводила канікули. А потім ті всі сталі константи, які чітко склалися в її голові, зазнають краху, бо вона дізнається правду про те, ким справді був її дідусь. Вона побачить докази крадіжок, корупції і насильства. Але спробує дещо виправити.

Окрему роль в тексті відіграє статуетка, зрештою це нам підказує сама назва твору.

Ця книжка є яскравим підтвердженням того, що людина не може бути впевненою в іншій людині, навіть якщо гадає, що дуже добре її знає. Про те, що хай навіть минають роки, а вчинки минулого нікуди не знають.

Тут про світло і темряву всередині людини.

Раджу, якщо ви любите атмосферні, гарно написані і глибокі драматичні історії. Я впевнена, вам сподобається.

Це друга книжка авторки, яку я прочитала, і вона мені сподобалась більше, ніж перша. Мабуть, просто дуже зачепила.

«Статуетка» Вікторія Гіслоп