Трамп, путін, перемовини.
Чим може закінчитися війна і коли.
Факти та коментарі.
Четверта частина.
16. Що буде відбуватися далі? Чи має Трамп дієві аргументи проти путіна? Чи готовий путін зупинити навалу під тиском далекобійних дронів та ракет ЗСУ, СБУ та інших підрозділів Сил Оборони України та чи враховує він втрати власної армії, ухвалюючи рішення? Чи не побоюється він за власне життя? Почнемо з того, що зимова кампанія путіна у війні проти України на фронті не закінчиться майже нічим знаковим крім конфузу з тричі «взятим» росіянами Купʼянськом і ще більш дивним «взяттям» Герасимовим Купʼянська-вузлового останніми днями лютого, до якого їхні підрозділи навіть не дійшли. Після жахливих втрат росіянами в грудні вбитими більше тридцяти тисяч життів, на січень була взята оперативна пауза, коли вони намагалися переукомплектувати підрозділи, що діють на лінії вогню і тому тиснули менше. В останній день січня – навпаки, рекордна кількість штурмів. Мабуть, хтось вирішив показати керівництву чергову потребу в контрактниках. Таким чином, перемовини Трампа йдуть, навала путіна продовжується, як раніше. Ракети по енергетиці полетять знов за кілька днів і шантаж мирного населення продовжиться. Крім кількох абсолютно ідіотських перекривань доріг «ображеними громадянами» в Одесі і під Києвом, сигналів про те, що українці вирішили підкоритися вимогам путіна, ми не бачимо. Зато бачимо про чергові жертви серед мирного населення в Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Кривому Розі. Коли вуличному хулігану не вдається нічого зробити з дорослим чоловіком, він зриває злість на жінках та літніх людях. Це – досвід ленінградських дворів путіна. Світ стомився допомагати Україні. Світ готовий повірити у блеф Трампа про майбутнє перемирʼя. Чекає якогось фокусу, що допоможе зупинити навалу. Підсвідомо готовий аплодувати генію, що зупинив вісім воєн і навіть готовий послабити обійми санкцій російській економіці. Але – думаю, ні.
17. Коли Буданов казав про те, що справжні перемовини почнуться у лютому, він мав на увазі, що путін до того хоче провести зимову кампанію і запевнитися, що він таки знов не переміг. Він терміново «брав» Покровськ та Купʼянськ до Анкориджа, потім він на щось розраховував під час човникових візитів Дмітрієва-Віткоффа, мабуть, чекав, що корупційний скандал знесе не тільки Єрмака, а і всю політичну систему? Що нема кому буде продовжувати професійно перемовини? Чи має субʼєктність перемовник Умеров, що взагалі не повертається до України через ризики отримати підозру (можливо, я помиляюся?) і чи його посада дозволяє представляти країну на такому рівні і підписувати документи від імені держави, коли він лише секретар у структурі, яку очолює Президент? Нарешті, новим переговорником у новому статусі став колишній керівник розвідки, що має особисту повагу і підтримку союзників. Перемовини, хоч і не продовжилися сьогодні, як планували, призначені на середину тижня. Подивимося на коло учасників, подивимося на заяви після. Але, мені здається, що всі ці розмови будуть мати ціль поки що намітити червоні зони, яких не будуть порушити під час бойових дій учасники (атомні станції, залізниці, морські комунікації, можливо, магістральні підстанції і ТЕЦ. Думаю, в обмін на нафтову інфраструктуру. Подібні обмеження є нормальними, зазвичай, за участю посередників. Може бути влаштований і черговий обмін, навіть проривний, типу всі військові на всіх військових. Можливо, будуть якісь обмеження ще, про які ми не думаємо. Але маємо задатися питанням – коли перемирʼя конче потрібне Трампу? До виборів, тобто на кінець літа або вересень, щоб публічний ефект миру не був забутий під вибори.
18. Сьогодні весь світ читає про файли Епштейн, хтось дістає навіть час помитися в самому архіві. США отримали бомбу сповільненої дії надовго. Наші перемовини не можуть, обʼєктивно, закінчити зараз війну, тому не є для Трампа сьогодні головним інструментом відволікання суспільства. Тому перемовини перемовинами, а росія свої заплановані чотириста тисяч тушок призове і встигне втратити в літній кампанії цього року доти Путіну може не стати настільки нестерпно, що він забʼє кінцівками по татамі і запросить зупинки бойових дій – як раз під ялиночку… точніше під вибори у США. А чи отримає до цього Україна свої 45 мільярдів, кілька «Томагавків» та розвіддані для них – це для США – технічне питання. Сьогодні республіканці програли проміжний 9 округ на виборах у Сенат США, ще одним голосом менше більшість. Округ, де була величезна перевага. Ефект Трампа спрацював проти партії. Якщо дійсно не зупи6ити війну в Європі на тлі істерик Трампа, вибори листопада 2026 стануть холодним душем для його партії. Він це розуміє. Тож, зачекаємо.
19. Європа, яка не залучена у мирному процесі (а раніше були Нормандський, Паризький формати, Мінський процес), за задумом Трампа, в цих перемовинах є тільки касою – має повернути чахлику його гроші, і з власних карманів заплатити за відновлення України. Паралельно продовжувати утримувати українську армію, платити США за нафту і газ і не зазіхаючи зменшити мита на китайські товари. Чи влаштовує Європі бути касою при трампівській збройно-нафтовій мануфактурі, як раніше була касою при путінській бензоколонці? Вчора, після німецько-італійських перемовин, стало зрозуміло, що ні, Європа хоче повернутися з постіндустріальної у індустріальну еру. Електронна промисловість, сучасні технології, передова наука, патенти, які реалізуються без надання їх азійським країнам. Боротьба за ринки технологічної продукції зі США. Європа, схоже, відводить Україні не стільки роль щита, і вимушено – сільськогосподарського додатка, ще і роль технологічного цеху для збірки. Так, з дешевою робочою силою, але дружнього, свого. Для цього кілька європейських держав готові тримати в Україні військові контингенти. А чи готова рф закінчити війну, отримавши на нашій території пару бригад з французькою та британською пропискою? А турецьких моряків разом з британськими у Одесі? А військово-повітряну базу з «Міражами», «Харрієрами» та «Гріпенами» у Чугуєві? Навіть не країн НАТО, а українську, готова? Може, тому путін і поспішає домовитися з сильним Трампом, який до виборів у Конгрес в США має силу, щоб вдвох затиснути Україну? Можливо, в Жвропі це розуміють і наступними пакетами санкцій реально планують відігнати тіньовий флот від європейських берегів і тим самим повернутися на арену? І ще один фактор, який не дасть підписати перемирʼя сьогодні. Росія не виключила із списку вимог своє втручання у внутрішні справи України за принципом «Армія-мова-віра», що був сформульований Ігором Гринівим і проголошеним Петром Порошенком. Сьогодні для України обмеження армії, закріплення статусу російської мови і розвиток російської церкви на нашій землі є ще більш неприйнятним, ніж у 2022 році. Впевнений, це розуміють наші переговорники і наші європейські партнери. «Адіннарод» не може бути предметом перемовин.
20. Підводячи підсумки. Я не бачу реальних шансів на закінчення війни в результаті перемовин в Абу-Дабі. Але деякі позитивні рішення можуть бути озвучені після них. Я впевнений, що тихі дії по дрібному дерибану українських надр приспішниками Трампа поки що є єдиним результатом підписаної з ним угоди про надра. Приблизно така судьба буде з угодою про безпекові гарантії від США. Приблизно так буде із вступом України до НАТО, поки росія є сильною, а президентом США є Дональд Трамп. Думаю, протягом 2026 року, через постійні дії міжнародних перемовників та європейську санкціонну політику, війна буде призупинена. Можливо, буде реалізовано на сьогодні неприйнятну Україні схему – фактичний обмін «Фортеці Словʼянськ-Краматорськ» на 0,8-1,5 трильйона доларів на відновлення економіки та зброю для ЗСУ від західних союзників та частково із «заморожених активів» путіна. Справжня мирна угода може бути підписана тільки наступником путіна з Президентом України, який переможе на наступних виборах (Не виключаю варіанта перемоги Володимира Зеленського) на базі визнання російською федерацією злочинного характеру нападу на Україну і звільнення територій. Паліативні рішення, безумовно, відбудуться, і, скоріш за все, стануть піар рішенням для Президента Трампа – спочатку призупинення вогню, потім розведення військ, потім введення до країни миротворчих контингентів. Не завтра.