Categories Щоденник

Війна у Перській Затоці. День сьомий

Чергова аналітична довідка.
1. Сьогодні почнемо з повідомлень зі стрічки новин:
– конгресмени вимагають розслідувати публікації про надання росією Ірану розвідданих про місцезнаходження американських військових;
– росію допустили до Паралімпіади;
– Україна та ще 16 країн та ЄС бойкотують церемонію відкриття;
– росію допустили до Венеціанського бієнале. Уряд Італії незадоволений, але ніхто нічого поки що бойкотувати або блокувати не планує;
– три дні тому від українських дронів постраждав не тільки «Адмірал Макаров», але й «Адмірал Ессен»;
– іранці свідомо бʼють не тільки по ППО у арабських країнах, не тільки по нафтопереробці, не тільки по дата-центрах, а ще й по водоопресненню та водопостачанню;
– війна, за словами американських керівників, може затягнутися;
– Зеленський записав звернення на центральній площі Дружківки;
– Орбан, розлючений пропозицією здати його контакт військовим, захопив українські гроші, золото та інкасаторів;
– українці знов знищили цілу низку засобів ППО росіян;
– псевдовлада окупованої грущинської республіки Абхазії скаржиться на наліт українських дронів;
– Трамп заявив, що не планує заключати угоду з іранською владою;
– Азербайджан призвав 100.000 резервістів та заарештував терористів, що на замовлення Ірану мали підірвати ключовий нафтопровід «Баку-Джейхан».
2. А тепер спробуємо зрозуміти, що відбувається. США та Ізраїль – союзники, але мають різні цілі у війні. Трамп, який може під тиском обставин в будь-який момент сказати «я переміг, досягнув цілей і закінчив цю війну перемогою (будь що вже буде можна так назвати). Є кілька обставин, які можуть його підштовхнути:
– необхідність просити мінімум 50 млрд, а краще 200 млрд на цю войну у Конгреса;
– необхідність повністю переписати політику закупівлі озброєнь та змінити проєкт бюджету наступного року;
– у випадку продовження «не війни, а антитерористичної операції прийдеться назвати її війною та звітувати Конгресу;
– справа Епштейна та її відгалуження;
– призупинення перемовин по Україні;
– тиск покупців нафти та газу;
– тиск союзників і друзів у Перській Затоці та на Аравійському півострові;
– реальний дефіцит зброї;
– плановий початок дій по Кубі і позаплановий у Еквадорі.
Нетаньяху має кілька причин не закінчувати цю війну до повного знищення військових можливостей Ірану та зміни режиму:
– наступного шансу почати війну проти Ірану разом із США може не бути, Трамп навряд чи отримає третій термін;
– на накопичення зброї потрібно більше часу, ніж до наступних парламентських виборів (не пізніше жовтня 2026);
– агентура Моссаду в Ірані працює настільки активно, що у випадку збереження системи в Ірані обовʼязково буде чистка;
– потрібно встигнути знищити Хезболлу та хуситів, поки Іран слабкий;
– пауза з Газою затягується, а у випадку перемоги над Іраном буде коротке вікно, коли світ не стане сильно наїжджати у випадку гарячої фази в Газі.
3. Таким чином, через якийсь короткий час, у війну в різних форматах можуть вступити інші країни, наприклад Британія, Саудівська Аравія, Франція, Україна, Азербайджан, Сирія (можливо, не офіційно, а також, можливо, не проти Ірану, а проти «Хезболли»), Ірак (але не на рівні уряду).
Якщо хоча б одна почне бойові дії, це може викликати ланцюгову реакцію воєн по всьому світу. Війна швидко стане світовою. Краще про це не думати.
4. Маємо зрозуміти, що Ірану вдалося зберегти військовий потенціал і покращити управляємість системою в порівнянні з першим днем війни. Якимось чином досі мегаполіси мають їжу та воду. Китай все більше мовчить. Якісь з танкерів в Заливі терміново переходять під китайський прапор, щоб вижити. Азербайджан отримав кілька сигналів, які дратують народ, армію та політичне керівництво країни. Наявність на Півдні від кордону не тільки 20 млн азербайджанців, а й кількох десятків тисяч біженців (поки що), які готові перейти кордон – це стимул прискорити підготовку добровольців та резервістів. Наявність у Азербайджану надсучасної ізраїльської зброї говорить про наявність і ізраїльських інструкторів та дипломатичних контактів про спільні дії. «Коридор Трампа» в Зангезурі є не тільки антиросійським, він і антиіранський не менше. Але у випадку зміни іранської орієнтації, може стати в нагоді і Ірану для транспортування мегаобсягів природного газу на Європу.
5. Крім, вочевидь, важливого результативного контрнаступу штурмових підрозділів українців на напрямку сходу Запорізької області, слід зазначити, що успіхі останнього часу по знищенню ППО ворога на Донеччині та в Криму зробили величезні лакуни у перших двох колах ППО росіян і це одразу дало результати в Євпаторії (авіаремонтний завод та станція космічного стеження), Новоросійську (нафтовий термінал «Шесхаріс», кораблі на причалах, ППО на висотах над містом), Енгельсі-Саратові, Волгограді, Сочі, Абхазії та в інших частинах країни-агресора. Подібні успіхи зупиняють плани ворога щодо нових наступів, концентрування військ, обстрілів нашої території та хизування результатами просування на Донбасі.
6. Зеленський кілька разів свідомо провокує Орбана, намагаючись добитися, щоб той вийшов з рівноваги та почав використовувати свої «українські карти» завчасно. Поки що дії угорців виглядають істерикою їхніх російських кураторів. До виборів 36 днів і вісь підтримки путіна Чехія-Словаччина-Угорщина-Сербія виглядає не найкращим чином. Чекаємо на реакцію чиновників Євросоюзу з питання з захопленням інкасаторів.

About the author

Генеральний директор, головний редактор Видавництва Фоліо (Харків). Письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *