Добро переможе.
Яким би сильним і всеосяжним не було зло.
Бо інакше – навіщо це все? Небо, сонце і вміння любити?
Він виріс у любові. Такій любові, яка панує в родинах, де батьки люблять одне одного до скону, а не тримаються разом заради дітей.
Він виріс у типових американських емігрантських злиднях – навіть довчитися через брак коштів не зміг: мусив іти продавати газети. Але всеосяжна любов не давала серцю зачерствіти. Любов живила і його мрію.
Він мріяв стати письменником. Бо про що ще міг мріяти хлопчик, у сім’ї якого любили читати, і який сам виріс практично в бібліотеці. Бібліотека стала йому за школи й університети. Він читав усе й без перестану. Певно, зміг би – не дихати, але не зміг би не читати. Його найбільшим страхом був не страх, що зникнуть люди, а страх, що зникнуть книги….
Він передбачив винайдення навушників, плазмових телеекранів на всю стіну, смарт-будинків, запрограмованих на вічне й натхненне обслуговування людських потреб.
Передбачив спустошення у серцях. Зневіру. Безвихідь.
Також передбачив, що люди знищать Землю. Після того, як знищать марсіан. Чи це марсіани доведуть людей до самознищення? Але людство виживе завдяки тим, у чиїх серцях усе ще пануватиме любов. І хто віритиме усепереч усьому в перемогу добра.
Рей Бредбері не просто здійснив свою мрію, а став одним із найвідоміших американських письменників-фантастів. Визнання прийшло після “Марсіансьих хронік” – роману, скомпонованого на ніч. Він склав його зі своїх же оповідань.
Фантаст, якому судилося побачити на власні очі більшість придуманих ним же самим винаходів.
Фантаст, який вже у час комп’ютерних технологій вперто друкував свої твори на старенькій друкарській машинці.
Фантаст, який описував страшні речі. Небезпечно страшні. Фатальні. Несумісні з життям.
Але робив це так світло, що навіть ядерний вибух залишав у серці надію – добре переможе.
Бо інакше – навіщо це все? Небо, сонце і вміння любити?

P.S. “Кульбабове вино”, “Марсіанські хроніки”, “451 градус за Фаренгейтом”… Перелік довгий. Так само, як і вихідні попереду. Якщо будете мати натхнення, просто почитайте. Тим паче, час кульбаб – настав…