День «І» Дональда Трампа
1. Всі попередні не взаємні і не еротичні рухи Дональда Трампа та Джей Ді Венса разом з двома геніальними «перемовниками» з очільниками Ірану підійшли до моменту, коли потрібно ухвалювати якесь рішення.
Схоже, приблизно за годину з цим рішенням виступить Дональд Трамп. Або не виступить. Або не з рішенням. Бо саме так побудована сьогоднішня американська дипломатія – кинути камінець в океан і подивитися, як розходяться кола.
Таких камінців останнім часом було багато:
– прямі перемовини про судьбу ядерного проєкту Ірана перед початком бомбардувань;
– вбивство військово-політичного керівництва Ірану в перші години війни;
– бомбардування газопереробних заводів;
– заява про удари по електростанціях та мостах;
– перемовини в Ісламабаді;
– невдалий 12-годинний ультиматум;
– призначення другого туру перемовин (по дорозі є сенс сказати, що спочатку Іран не влаштували безстатусні перемовини, коли замість Венса був направлений Мединський… тобто Віткофф з Кушнером). Повернули Венса. Кілька разів повідомили, що він вилітає. І іранці немов би їхали. Але, схоже, ніхто не поїхав, а Венс чи то розвернув літак, чи то затримався в аеропорту… я один раз бачив вживу його кортеж. Це було більше тридцяти величезних чорних автомобілів. Це ж скільки дефіцитного палива він спалив, коли їздив в повертався з JFK (Або військової бази).
Таким чином – сигнал не почули. А це ж потрібно було просто зрозуміти одну річ: Іран готувався до саме такого сценарію або гіршого. Ніякої революції немає і не мало бути. Ніякі курди не наступають, навпаки, іракські шиїти весь час роблять щось таке, що ставиться під питання результат двадцятирічної присутності США в країні. Чи сперечаються при цьому Галібаф та Арагчі з керівництвом КВІР, ми не знаємо. Чи контактують їхні дипломати з провідними країнами? Да безумовно. Тому їхня позиція – мир, як статус-кво – відома всім.
2. Трамп має просто сказати – ок, здаюся, мир і всі плавають, куди хочуть в Оманській протоці; а з Перською розбирайтеся самі, я стомився, солдати теж, всі вільні. Або сказати – війна по-дорослому. І я розумію, що у Вашингтоні сьогодні більше людей, які за першу позицію, але він схильний чути тих, хто за другу. Впевнений, лідери європейських союзників вже знають відповідь на це питання, консультації з британцями, німцями та нідерландцями йдуть безперервно.
3. Світові ЗМІ зараз просто не бачать України. Не бачать українського питання у Радбезі ООН, не бачать, що росіяни активно переходять на знищення мирної інфраструктури та залякування населення через постійні негаразди у себе в тилу та на фронті. Україна згадується у двох аспектах – негативний вплив на нафтові ціни через створений дефіцит нафти сорту URALS, російської, та через наші «безпеково-дронові» домовленості на Близькому Сході.
4. А ситуація така, що зараз українці мають шанс реалізувати мрію, яка марила перед ними тричі – перший раз після звільнення Півночі, другий – після Харківської операції і третій, коли мріяли про контрнаступ. Чому? Бо сьогодні масштабування та розвиток дронової індустрії дали можливість самостійно накладати санкції на російську паливну галузь. Я вже не раз писав про порядок дій, тому просто нагадаю: дірки в російському комплексі ППО біля кордонів України та на окупованих територіях – перекидка засобів ППО з усієї території рф для закривання дірок – удари по тилових суперзахищених колись обʼєктах. Про це детальніше. Півтора-два місяці тому наші діпстрайкери розімʼялися на азотно-хімічній галузі, яка є джерелом вибухівки і не тільки. Потім Воткінськ, Брянськ, Чапаєвськ – заводи, які роблять майже все для ракетного виробництва і частину – монопольно. А ще Таганрог, Волгоград, та інші авіа-проми (вчора Таганрог вчергове повторили. Вдало). А далі почалося свято нафто-відвантаження та нафтопереробки. Потрібно зрозуміти, що все це поки що відбувається в режимі, коли відновлення можливе. Росіяни теж вміють аврально ремонтувати. Якщо щось європейське, замінювати на китайське. Тому локальне часткове відновлення в портах – тижні, на заводах – місяці. Але ці місяці – мільярди доларів на ринку палива при нинішніх цінах.
5. Останнім часом українці взялися за наступну ланку, знищення якої при вдалому лікуванні – роки. За лінійні виробничі насосні станції. Перша була в Калейкіно – це друга за розміром монструозна станція з десятками резервуарів і з чотирма напрямками, з яких надходить нафта різного типу – і в цих резервуарах після перемішування та подальшої обробки стає URALSом. Далі були великі розподільчі станції, в
Тихорецьку та Кримську. Сьогодні черга дійшла до Самари – найбільшого такого хаба не в регіоні, не у росії, – в Європі. Ми не знаємо, скільки з 71 величезного резервуара згоріли назавжди, як тепер будуть працювати три десятки насосів, яке тепер співвідношення сортів нафти, які потрібно змішувати – але ми бачимо два факти, які підтверджують результативність дій українських військових:
– росія зупиняє «Дружбу» для казахської нафти, яка транспортується через Самару в Німеччину;
– росія оголосила про різке зменшення видобування- а частково зупинені скважини вже не вдасться відновити через їхню складність у функціонуванні та відсутність західного обладнання та технологій у росіян.
Результат на фото, зверху ліміти ОПЕК+ для россіі (можливість), знизу – фактична цифра видобутку (спроможність), немає куди подіти нафту. Думаю, наступним кроком буде захлинання росії в мазуті через неможливість швидко його вивозити на зовнішні ринки, що викличе подальше знекровлення видобутку.
6. Те, що відбувається в нафтовій галузі, буде в кожній, за яку візьметься СБУ, ГУР, та СБС. Це – нові реалії. Результат накопичується і вибухово реалізується.
Так, так відбулося у Севастополі з пошкодженням пʼяти кораблів. Воєнний порт Новоросійська на черзі. Кримській міст – теж. Ленінградський морський порт. А нарешті (я впевнений, що ми придумаємо варіанти дронів, які долетять), «ямальський хрест» – найбільший в світі газовий хаб. Через нього проходить чи не половина російського газу.
7. Виробництво дронів постійно модернізується і масштабується. 90 мільярдів тому в поміч. Сьогодні нафта пішла до Угорщини «Дружбою», якщо росіяни її надали. Український політичний крок по відновленню труби зроблено. Це теж дискусійне питання – чи спроможна росія завантажувати українську гілку дружби через вчорашні події в Самарі?
Темп зменшення кількості ППО в росії максимальний. Коли нарешті буде оголено Московську область, ми дізнаємося по заводам електроніки у Зеленограді та центральну диспетчерську ППО в Одинцово, недалеко від Новоогарьово, де мешкає чахлик.
Цього не розуміють росіяни?
8. Розуміють. Вся ця історія з затисканням гайок на телеграм, закривання інших месенджерів та соцмереж, це, можливо, про мобілізацію. А можливо про вибори в Думу у вересні, які їм дуже хочеться відмінити. А можливо – про замикання еліти від народу і армії в пошуках сталінських репресій замість сьогоднішнього трохи дурнуватого брежнєвського режиму боротьби з інакомислячими.
9-10. В новини доби:
– США захопили біля Індостану черговий тіньовий танкер – Tifani. Перехват, абордаж, захоплення управління. Спротиву не було. Справжні власники не знайшлися;
– відбулися перемовини між США та Кубою. Деталі невідомі. Це теж частина плану Трампа. В регіоні Карибського моря вони виглядають реалістично.
Всім тихої ночі!



