Категорії СлайдерЩоденник

#історії_про_радіо Дурнуваті запитання

Коли ще студенткою я починала починати працювати на радіо, то ходила дивитися, як вести прямий ефір. Саме ходила дивитися. Бо слухати було замало. Треба було бачити, як бути в студії: стояти, сидіти, давати звукорежисеру по той бік студійного скла різні знаки, але при тому уважно дивитися на гостя. Не всі ведучі зголошувлися, щоб на них […]

Читати далі
Категорії Обличчя

Про заборону на книжки

Узимку 1899 року Лесю Українку оперували в Берліні. Різали хвору ногу. Тривалий час вона могла тільки лежати. Писати лежачи було складно: терпли й боліли руки. Тому вона читала. В одному з коротеньких листів брату Михайлу Леся захоплено описувала, скільки тут, у Берліні, можна дістати й прочитати чудових книжок! Книжок, заборонених в царській Росії. Тож вона […]

Читати далі
Категорії Слова

#тридцять_три_історії_про_любов Історія сьома П’ятдесят відтінків зеленого

Коси в неї були розкішні й зелені. Тобто не в сенсі салатові там, смарагдові чи кольору щойно скошеного сіна. Коси були русі насправді. Але коли вона вдягала зелений светр, то вони одразу відливали зеленуватим. Наскільки зеленуватим, що вона скидалася на русалку. Щонайменше, так їй здавалося. Або ж хотілося в те вірити. Він їй подобався на […]

Читати далі
Категорії Новини Анонси

Презентація книжки “Прорив” та автограф-сесія Олега Пономаря

30 жовтня, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, книгарня БУКВА (2 поверх). Не сумніваюся, це буде найгучніша презентація осені 🙂 Бо це – найгучніша книжка про політику й економіку. Гучна історія про те, як навіть одна крихітна нафтова свердловина може кардинально змінити людину. Тож уявіть, як б’є людей по голові наявність великого нафтового родовища. Це – […]

Читати далі
Категорії Щоденник

В осені так багато ніжності

В осені так багато ніжності. Ніжності не весняної, безтурботної, легкої, від якої дзвенить у грудях. А ніжності тихої, спокійної, виваженої, вдумливої, осінньої. Ніжності, яка набувається з досвідом. Приходить з віком. І буває саме восени.

Читати далі
Категорії Щоденник

Про варіанти

Хтось постійно нарікає на життя. А хтось чіпляється за все, що може. Між цими двома крайнощами – безліч варіантів. Головне – не здаватися. Ніколи. А як вийде, то ще й принагідно прикрашати собою світ. Привіт усім оптимістам від кручених паничів 

Читати далі
Категорії Слова

#тридцять_три_історії_про_любов Історія шоста. Про м’ясо

#тридцять_три_історії_про_любов Історія шоста Він до безтями любив кров’янку. Дивною тваринячою любов’ю, яка жодним чином не вписувалася у його сімейний анамнез. Бо жив з батьками на сьомому поверсі борщагівської багатоповерхівки і був єдиною дитиною в дворі, яку ніколи влітку не відправляли “в село”, бо одна його бабуся жила разом з ним, а інша – за два […]

Читати далі
Категорії Щоденник

Про вічне

Якось непомітно минулися часи справжньої кукурудзи. Кому скажеш, що варити її було треба дві години, – засміють. Не кажучи про те, що у вересні її вже ніхто не варив. Бо навіть жменям солі було не під силу перебити борошнястий смак її вересневої старизни. І тут варто було би написати, що в дитинстві кукурудза була смачніша. […]

Читати далі
Категорії Щоденник

Про брак

Мені страшенно бракує репетицій параду. Схвильованих облич і океану зроблених нашвидкоруч світлин у фейсбучній стрічці. Непідробних емоцій. І не менш щирих сліз. Гордості сліз. Мені страшенно бракує відчуття наближення свята. Не внутрішнього мого відчуття, а того масового, всеохопного, коли розгортаються прапори з власної волі й серця мимоволі б’ються в унісон. Мене страшенно тривожить, як швидко […]

Читати далі
Категорії СлайдерЩоденник

Десять коментарів, які я так ніколи й не написала

Десять коментарів, які я так ніколи й не написала. Хоча хотілося 1. Яке жахливе фото. Краще б я це ніколи не бачила, а ви ніколи так не фотографувалися. 2. Якщо я полайкаю твій вірш, то помру від сорому, що хтось бачить мій лайк. Прошу тебе, тримай свої рими в собі. Бо ти наражаєш мене на […]

Читати далі