Автор: Акуленко Аліна

Була така дівчинка Нонґкавузе. Вона ненавмисно знищила увесь свій народ. Народ її звався коса. Про нього я дізналася, бо треба було по роботі. Можете погуглити. Але якщо стисло, то суть така. Британці довго й безуспішно намагалися колонізувати багаті й безкраї землі коса. Можете уявити масштаби спротиву місцевих, якщо вогнепальноозброєним британцям це довго не вдавалося. І […]

Неповага й тусовка Саме завдяки цим двом причинам Суспільному вдалося перетворити радіодиктант із акції єднання і флешмобу на джерело мемів і океан обурення. Щодо неповаги. Це – одна з базових цінностей Суспільного. Йдеться не про зневагу, а саме про неповагу. Коли не поважають того, для кого роблять свій продукт. А коли споживач обурюється, що агов, […]

Це – бринза. З того самого ярмарку, фото якого ширилося сьогодні усіма соцмережами. Так сталося, що кава в мене сьогодні була з видом на пожежу. Зазвичай п’ю я каву з видом на світанок. А сьогодні – з видом на полум’я, що лиже сіре небо. Вертольоти прилетіли вже потім. Коли ми на ярмарку купували м’ясо, сальтисон, […]

Мені фб нагадав історію з мого іншого життя. Але я знову сміялася. Про інтерпретації Як працювала я перший рік в університеті – а було це у перший рік мого навчання в аспірантурі, – то дуже боялася студентів і порушити методику викладання. Тому слухала поради старших колег. І вони мені дурного не радили, бо хіба це […]

Їдемо з сестрою, вона каже: здається, що таки летить, падлюка. Вимкнули музику, відкрили трохи вікно. Не бачимо, чи летить, але бачимо, що люди стоять і в небо дивляться. Усі – в одну точку. Летить таки, падлюка. Нам їхати біля АЗС, залізниці, мосту через колії. Не те, щоб лячно. Але якось незатишно. Їдемо швидко-швидко-швидко. Проїхали. Доїхали. […]

Лежу в ліжку і слухаю, як летить шахед. Як по ньому працює ППО. Як починається чергова не мирна і не тиха ніч. Як по тілу повзе втома. І дрож. Бо мені страшно. Але це звичний страх. І саме це в страху лякає найбільше. Як нема сил. Але їх треба знайти. Бо хто, як не ми. […]

Сьогодні зранку не змогла відкрити новини. Не те, щоб страшно. Просто, а що можна прочитати після такої ночі? Кількість запущеного. Кількість збитого. Кількість жертв. Райони руйнувань. Тож просто виїхала раніше на роботу. Бо подумалося, що на вулицях буде хаос і колапс. То щоб не запізнитися. Але – ні. Був черговий ранок. Усі поспішали. Але якось […]