Сфера: життя культури і не тільки
Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Черга – це не про успіх А також черга – це не про любов до книжок, читання, мистецтва. Це не про інтерес до культурних подій. І не про культовість цих подій. Черга – це про неповагу до відвідувача. Про небажання цінувати його час. І його гроші. А ще черга – про декларативність заяв про безпеку. […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
У мене є книжка “Становлення”. Авторка – Мішель Обама. Мемуари вже на той час колишньої першої леді про два терміни у Білому домі. З акцентом на особистому, жіночому. Мінімум політики, більше про родину, непросту адаптацію до статусу першої леді, стосунки з чоловіком, дорослішання доньок. Але прочитавши цю щиру жіночу сповідь, я чітко зрозуміла: прихід до […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Є щось дуже інтимне в тому, як ми хвалимося пасочками: ніби дозволяємо зазирнути на свої кухні, а разом з тим – оголюємо душі. Не буває невдалих пасок. Бо в них відбиваються наші душі. Але навіть коли душі болить – і пасочка коса або горіла – душа все одно лишається прекрасною. Бо вона – душа. А […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Коли натрапите в тексті якогось “експерта” на рясно вжиті слова “вкраїнчики” чи “народець”, знайте: писав мскський блюдолиз. Навіть якщо написано щось патріотично-пафосне: за все хороше – проти всього поганого. Можливо, пригадуєте, ще до війни активно ширилося слово “хохлушка” і навіть “хохлушечка”. Типу з ніжністю. Міцно замішеній на зневазі й приниженні. Ви би про сестру свою, […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Уперше я дивилася його в Севастополі. Мені було чотирнадцять. Ми були на морі. І то була інша історія. Й інша я. Але тоді я плакала так само щиро, як і сьогодні. Просто та тодішня, і сьогоднішня я плакали – за різним. Тодішня – за коханням і щастям. Мріями і бажаннями. А сьогоднішня… Я думала, за […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Знайома виїхала за кордон. Не одразу після повномасштабного вторгення, десь за рік по тому. Неочікувано й швидко вийшла заміж, оселилася на півдні Франції. І стала проповідувати “успішний успіх”. Усе б нічого, але з “успішного успіху” в її житті по-справжньому успішного було мало (якщо не брати до уваги французького заміжжя). В Україні жила таким собі вічним […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Було якось зайшла я в басейн разом з початком повітряної тривоги. Насправді треба було б зразу ж вийти. І прослідувати в укриття. Про це просили гучномовці і здоровий глузд. Але я задумливо посиділа на лавці в роздягалці і вирішила все ж йти плавати. Усе тренування мене не полишала стара як світ порада: щоб побачити проблему, […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Роздивляюся фото подруг і знайомих. Ми всі змінилися. Постарішали. Саме постарішали, а не постаршали. Хоча йдеться не про зморшки чи сивину. І не про прожиті роки. А про погляд. Вираз обличчя. Очі. Усмішки. Ми втратили колишню легкість. Розкутість. Простоту. Нашими вічними посестрами стали сторожкість, вразливість, тривожність. Але попри все – ми є. Ми й досі […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Сьогодні зранку упорядковувала перелік мотиваційних книжок. Йшлося про бестселери англомовних авторів про розвиток, успішний успіх, самореалізацію, духовні практики, гроші тощо. Моє завдання було знайти, що з того перекладалося/видавалося українською останнім часом, щоб людина, отримавши такий перелік, могла книжки з нього купити й прочитати. Тобто всього три умови: 1. Український переклад 2. Можливість купити. 3. Не […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Сім років тому, сьомого жовтня сімнадцятого року, я змінила своє життя. Щоправда, я тоді про це не знала. Просто уклала угоду на перший переклад. Але це змінило все. Точніше, це змінило мій світогляд, а решта змін – підтяглася. Це була художня книжка. Власне, за сім років художніх я переклала всього дві. Решта – те, що […]
Read More
