Автор: Акуленко Аліна

На трамвайній зупинці дівчинка на рожевому самокатику стрімко вирулила на колії. За нею кинулася бабуся. Схопила за комірець рожевої курточки, рвучко зісмикнула з колій. Але бабуся виявилася просто бабусею, не дівчинччиною. Дівчинка була з мамою. Мама голосно закричала: – Атпусті ребьонка! Немєдлєнно! – Так вона ж на колії! – наїжачилася бабуся. – Сваїх тяґай за […]

Насправді – це не зовсім так. Але час про це поговорити. Днями я була в книгарні КСД на Позняках. Мала зустріч у справах, приїхала раніше, щоб згаяти час, за звичкою, зайшла в книгарню і… не купила книжку. Бо вона коштувала 570 грн. Гаразд, це був “Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея”. Тиждень до того я […]

А о 17:03 я йшла по Гната Хоткевича й дивилася, як викочуються на світ Божий генератори. З аптек, кав’ярень, відділень банку, квіткового магазину, відділення нової пошти, ветклініки, поліклініки. На колесах і колесиках, з ручками і без, великі й маленькі, червоні, сині й радісно жовті. Їх тягли й котили дівчата й жінки в коротких шортиках, фірмових […]

Хочу поговорти з вами про світлофори. Розумію, що розмова у фб, це розмова в нікуди. Але, можливо, їй вдасться набути розголосу. Під час стабілізаційних відключень світлофори теж вимикають. На складних перехрестях – також. І туди не виходять регулювальники, хоча, здавалося б, уже мали б за такий час скласти графік і щось робити. І ніхто не […]

На це можна дивитися вічно: як Людмила Оляновська доводить, що шанс перемогти є навіть тоді, коли, здається, шансів уже немає. Віра в себе – найпотужніша з вір. Вона як важіль. З точкою опори всередині тебе. Завдяки чому можеш підважити весь світ. Але водночас вона найбільш крихка й вразлива з-поміж усіх вір. Їй дістається найбільше каміння, […]

А тоді раптом дають світло. І воно, виявляється, таке яскраве. І його так багато одразу. І ти не знаєш, що робити. З ним. З собою. Чуєш, як ожив холодильник на кухні. Як жалібно пискнув електронний годинник в коридорі. Але і далі сидиш у темряві й у прострації. Сидиш і згадуєш, як у перші дні літніх […]