Аналітичні роздуми. Третя Світова.
1. Для тих, хто мене читає і щоденно називає під постами в коментарях ідіотом чи питає, де той аналітичний інститут, який надає мені дані. Все, що я щоденно пишу тут – для себе. Я звик аналізувати події навколо, щоб робити висновки для власного приватного життя і бізнесу. Сам факт того, що я керую і володію видавництвом «Фоліо» вже 36 років, говорить про позитивний баланс щодо прогнозування між результативними та негативними висновками.
Сьогодні тема роздумів – Третя Світова. Чи вона вже йде? Чи вона почнеться? Чи поки що можна зупинитися на краю прірви. Це не тільки і не стільки про Іран і Україну, але і про це теж.
2. Світовою війну називають нащадки. В момент події складно одразу зрозуміти масштаб того, що відбувається. Критерії того, чи є війна Світовою, ніким з істориків фактично не прописані в такій формі, щоб затвердити професійним співтовариством. Тому спробуємо це обговорити. Чи була світовою загарбницька війна Олександра Македонського? Думаю, ні, бо він фактично вів ланцюжок окремих воєн, часто використовуючи армії тих, кого переміг, для подальших бойових дій. Але результат його походів можна порівняти з результатом світових війн. Не були світовими війни Риму (курка по зернятку), Візантії, арабів, Чингіз-хана (теж це був ланцюг подій різного типу, фактично була створена корпорація, а не держава), Тамерлана, навіть Столітня війна, яка тримала у напрузі всю Європу. Глобалізація у ті роки не була настільки важливим явищем, щоб держави обʼєднувалися у коаліції світового рівня.
3. З моєї точки зору, першою світовою війною була Семирічна війна, яка не просто відбувалася на трьох континентах. Вона фактично змінила не тільки карту світу, а й світову табель про ранги. Цю війну виграла коаліція Британців з Прусаками проти коаліція Австро-Угорщини, Росії, Іспанії, Франції. З кожного боку брали участь німецькі князівства. За першу коаліцію традиційно разом з британцями грали Португальці (проти Іспанії). Не буду описувати хід подій, скажу лише, що Росія практично знищила Прусію на шостий рік війни, у 1762 році, взявши перед цим столицю, Берлін. Але невчасно померла Єлизавета Петрівна, її наступник Петр Третій виявився германофілом, швидко «просто перестав стріляти», підписав мирну угоду, звільнив території, і фактично здав власних союзників. Чи була смерть імператриці випадковістю? Чи був заговор Катерини Другої ще через три місяці проти Петра не спровокованим союзниками? Ми не знаємо. Знаємо, що за результатами цієї війни Британія отримала Канаду, перемігши французів, контроль над Індією, бо там британська Ост-Індська кампанія перемогла французьку Ост-Індську кампанію. Прусія стала однією з головних держав Європи, Іспанія втратила частину колоній. Чим не Світова війна?
4. Наполеонівські війни можемо назвати Світовою війною через три ознаки (вони йшли на чотирьох континентах (до трьох попередніх додалася Африка), продовжувалися фіксований термін, хоча і були чередою війн, але з тими самими учасниками, і, головне, не тільки змінили карту світу, змінили філософію державотворення, на мапі Європи зʼявилися національні держави.
5. Першу Світову аналізувати нема сенсу. Скажу лише, що протягом чотирьох з половиною років війни змінився підхід до бойових дій, відбулася технологічна та ресурсна революція, війна стала всеохватною через багатомільйонною реалізацією, а росія знов стала слабкою ланкою чи то через державний переворот фанатиків чи то через використання шпигунської мережі німецького генштабу. Цю війну називали Великою, а світовою вона стала потім. Друга Світова теж не потребує аналізу. Країни у неї вступали одна за одною чи то через ризики захоплення, чи то через бажання отримати частину пирога в момент завершення. Та ж Угорщина Адмірала Хорті отримали шматки Чехословаччини, Румунії та Югославії, що не надало їй популярності у сусідів, коли вона вимушена була повертати території. Ця війна довела, що злодій, який стає союзником демократичних країн, і стає переможцем завдяки їхній підтримці, лишається злодієм і стає проти демократичного світу одразу після перемоги над іншим злодієм. Ця війна фактично вперше у світовій історії стала не тільки війною на масове знищення, а війною ідеологій, війною, в якій зʼявилася етика перемоги.
6. Чи сьогодні є розуміння, хто агресор, а хто жертва? Чи є справедливість у підтримці однієї з сторін війни в Україні коаліцією друзів? Безумовно. Все чітко – загарбник/жертва, яка не скорилася. Жертва, яка стала рівним супротивником і пʼятий рік не тільки оказує спротив, а постійно нарощує власні можливості у війні. А чим менше ресурс у агресора, тим більше результативність перемоги. Умовний успіх удару по «Кремній Ел» у Брянську – призупинення виробництва балістичних та крилатих ракет, а знищені переважно літаками всі 45 крилатих ракет сьогодні вночі і більше, ніж половина балістичних, що теж не долетіли до цілі – це про ефективність ППО, наданого союзниками. Слабким, як це не цинічно, не допомагають. Можливості путіна у Європі фактично вилилися у антиукраїнську коаліцію Орбана/Фіцо та ситуативну антиукраїнську поведінку польського президента, чеського премʼєра, бельгійського премʼєра Вевера (затягування з літаками F-16, небажання віддати Україні гроші росіян у Єврокліар, сьогодні зроблена заява про необхідність домовлятися з чахликом), мальтійці та кіпріоти. Але це не параліч Європи у 2014 і демонстративне вимахування Штаниайера та Шольца у перші дні вторгнення з очікуванням окупації Києва на тлі активності британського премʼєра Джонсона.
7. Хто є агресором, а хто жертвою в Ірані. Складна ситуація. Якщо Ізраїль, який неодноразово отримував удари по власній території від Ірану та їхніх проксі, бачить офіційні іранські заяви про знищення Ізраїлю, безумовно, веде війну на стримання майбутніх ударів. США беруть активну участь у цій війні, безумовно, не тільки через бажання допомогти союзнику і точно не за фантомний біль від вбивства американських заручників у 1980 в Тегерані. Трамп, який прийшов до влади разом з ізоляціоністами , вже не може пояснити суспільству та Конгресу, чому він не називає війну війною, як і путін, і чому не називає цілей цієї війни. Через цю відсутність справедливості та відкритого забрала, він щоденно втрачає прихильників у середині країни та зовні. Арабські союзники США, що потерпають від іранських ударів у відповідь, звісно, обурені діями Ірану, але більшість з них ще більше обурені небажанням чи незмогою США їх захистити від цих ударів. Вбиті 181 дитина у школі для дівчаток в Ірані (якщо це не фейк), – це червона картка для більшості європейських союзників США та для виборців.
8. Але саме через цих виборців, через електорат, який він та республіканці втрачають, Трамп не може закінчити цю війну. Так, він щоденно має можливість сказати: «Game over. Ми перемогли». Але.
– Вдома чекають ті, хто скаже про витрачені гроші, життя загиблих американських військових, та іранських дітей;
– теж вдома чекають чергові звинувачення у закриванні файлів Епштейна, які повʼязані з самим Трампом та близьким його бізнес-оточенням;
– за два тижні його чекає у Пекіні Сі Цзіньпін. У Трампа на руках немає карт для перемовин. Він має зробити який новий крок у цій війні.
Найпростіший – захопити іранську нафтоперевалку на острові Харг (Харк). Це – дійсно не складно, маючи стовідсоткову перевагу у небі та натреновані десантні війська на кораблях авіаносних груп. Тут я хочу нагадати про швидкий успіх путіна з захоплення острова «Зміїний». І де той крейсер «Москва», що мав захистити острів? Де завезене на Зміїний ППО всіх можливих сортів? Де гарнізон острова? Чи не відбудеться на Харгу те саме через пару тижнів роботи по острову шахедів та ракет? Чи готові американські виборці на жертви у цій авантюрі?
9. Я ніяким чином не вважаю Іран мирною жертвою. Я не знаю рецептів, що тепер робити американцям з іранською ядерною програмою і як вийти з війни. Звертатися до путіна – найгірше, що можна придумати. Звертатися до ООН запізно. При продовженні того, що відбувається зараз, коли Іран мобілізував власні можливості і розвертає мережу проксі, навряд чи іранці підуть на прямі перемовини. Коли Буш молодший почав не дуже праведну війну по знищенню режиму Саддама Хусейна, він зібрав величезну коаліцію, яка легітимізувала його дії в очах світової спільноти. Трамп не хотів домовлятися. Мало того, він навіть не інформує прямо про власні дії союзників по НАТО. Через це британці та французи готуються обороняти власні бази у регіоні, індуси надсилають військові кораблі для супроводження танкерів, навіть греки підняли пару кораблів, щоб відзначитися біля берегів Кіпру через дві тисячі років, щоб відбити уявну перську навалу. З іншого боку нема коаліції великих держав – НЕМАЄ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
10. Хезболла фактично почала війну, обстрілявши Ізраїль кількома сотнями ракет за два дні. Чи є у неї ті 30 тисяч ракет, про які вони говорять? Не знаю. Схоже, Ізраїль планує велику сухопутну операцію разом із сирійським лідером. І мова буде не про ти, щоб дійти до ріки Літані, яка була кордоном операції минулого разу, після дня пейджерної перемоги. Здається, стоїть задача дійти до Бейрута. Це вже не той багатоконфесійний, переважно християнський Ліван сімдесятих. Це Ліван Хезболли. За останні роки більше півмільйона ліванців-християн покинули країну. І фактично тільки допомога Сирії дозволить провести реально успішну операцію. В любому випадку, це не сподобається багатьом арабським лідерам, які сьогодні вимушено або радісно підтримують знищення Ірана. Це точно призведе до активації хуситів. Це точно активує залишки хамасу, який може скористатися зайнятістю ЦАХАЛу в Лівані. Це додасть тероризму та осуду у Європі.
11. А у Європі може стати гаряче. Сьогодні був теракт у єврейській школі в Нідерландах. Сьогодні пролунала гучна заява сербського президента Вучича про те, що Хорватія, Албанія та Косово готують війну проти його країни. Якщо це дійсно так – подібні дії одразу же зроблять з Балкан криваве месиво за участю росіян та Туреччини. До сьогодні мудрий турецький лідер тричі пропустив можливість відповісти на ракети з Ірану, стримавши сплеск активності у турецькому суспільстві. При цьому Іран майже синхронно з діями Хезболли активував про іранські угрупування в Іраку. Боротьба з тими, у кого звичайний фермерський пікап стає вночі носієм примітивних ракет, що летять в американське посольство у Багдаді, – майже неможлива. Арабський світ не є однорідним. Сунітська більшість, шиїтська меншість розкидані по десяткам країн. Навіть у Індії рахунок йде на десятки мільйонів людей, які зараз знаходяться у дуже збудженому стані. Ібадіти в Омані, алавіти в Сирії, хусити в Йемені. Якщо світова війна дійсно станеться, вона буде мати в тому числі і арабське обличчя.
12. І останнє. Європейські країни свідомо не вступають у бойові дії. Поки це війна трьох – мовчить Китай. Впевнений, зараз йде безперервна дипломатична активність між Китаєм та Євросоюзом, Китаєм, Індією та Британією, яка традиційно має в регіоні не тільки інтереси, а й величезну кількість агентів впливу та симпатиків. Нагадаю, в регіоні йде справжня гаряча війна між Пакистаном та Афганістаном, а прикордонні конфлікти між ядерними державами Пакистаном та Індією вже стали частиною ландшафту.
У світу є час і шанс зупинити або призупинити світову бойню. І тільки мудрість лідерів Європи та Китаю може стати запорукою цього.
І так, до нас звернулися за дронами не тільки арабські країни, а і Ізраїль. Україні потрібно бути дуже обережною на цій розтяжці. Варіант «онлі бізнес» в таких ситуаціях не діє.
І так, на фото ставки у тоталізаторі Полімаркет у США. На ньому видна реакція американського суспільства на війну.