Карта світу, глобалізація, світова економіка та Іран.
1. Серед останніх новин – чергові знищення засобів російського ППО та РЕБ на окупованих територіях та на північному кордоні України. Крім всім знайомих назв – чергові новинки російської словотворчості. Після РЛС «Надгробие» серед знищених – РЛС «Пароль», РЛС «Противник». Мені здається, вони спеціально готувалися, щоб у зведеннях звучали ці слова: «українські дрони використали «Пароль», знищено «Противник» та встановлено місцезнаходження «Надгробия», все йде за планом «СВО».
Приблизно те саме йде і у Трампа. Оскільки, за його словами, війни немає, назвемо те, що він розпочав, «КТО» – контртерористичною операцією. Здається, задачею було виявити максимум способів дій противника, щоб після оголошення перемоги почати аналізувати ці дії. Як ми бачимо, Іран останнім часом навчився: використовувати «шахеди» старого зразку (2024), які розраховані на то, що у противника немає РЕБ, використовувати оптоволоконні прості fpv над територією баз США в Іраку без перешкод, ще ц з вільною трансляцією, використовувати морські дрони та безпілотні катери. Можливо, скоро успішно будуть задіяні «мавіки» приблизно осіні 2022 та списані російські розвідувальні дрони 2023 року. Звісно, США – наш союзник і українці мають підтримувати їхні дії хоча б досвідом та знаннями, оскільки їхній очільник повідомив, що у Америки все є і допомога України не знадобиться. Можливо, він планує звернутися за допомогою до путіна і викупити щось не потрібне зі складів у Ростові-на-Дону часів Пригожина.
Союзники США по НАТО поступово приходять до тями і роблять відверті заяви про небажання брати участь у війні. Сьогодні це була італійська премʼєрка Мелоні. Показово мовчать скандинави та очільники балтійських країн.
2. Якщо подивитися на шкільну контурну карту, на якій є нафтогазоносні регіони світу, можна побачити, що третій за концентрацією такий регіон після росії та Перської затоки – Сполучені Штати, Мексика та Канада. Чим більше буде загострюватися криза на нафтовому ринку, тим більше будуть зростати прибутки нафтових американських конгломератів. Так, бензин для американців зростає паралельно ціні нафти. За час, коли нафта зросла з 65 до 95 доларів за барель, галлон бензина у США подорожчав з 2.8 доллара до 3.7 доллара. Це – погано для влади. Але є і ще один вимір кризи, яка очікує світ. Це – сільське господарство. І це не тому, що Близький Схід – це переважно імпортери продукції. Причина в іншому. Фосфатні та калійні добрива переважно виробляють США, Канада, Росія, Білорусь, і ціни більш-менш стабільні. Що ж стосується азотних, найбільш поширених і важливих мінеральних добрив, то карбамід та його похідні переважно виробляються у регіонах видобутку природного газу. А це, у першу чергу, знов таки США, Росія та – Перська Затока. З газу виробляють аміак, і далі – добрива. Так от, третина світового виробництва – це постраждалий від війни регіон. Катар зупинив відвантаження на світовий ринок. Іран продовжує відвантажувати власну продукцію, але ми вже бачимо системні удари ізраїльських бомб по таких виробництвах (бо де аміак – там і вибухівка). Більшість великих країн Азії критично залежні від азотних добрив з Затоки. Індію, Пакистан і навіть Китай може очікувати серйозна криза та спад виробництва сільгосппродукції у цьому році, якщо війна швидко не закінчиться.
3. Саудівська Аравія почала відвантаження нафти на західному узбережжі, в портах Червоного моря. Це – радість для ринків нафти. Нафтопровід Схід-Захід вже працює майже на повну, а це – третина втраченого через проблеми в Ормузькій протоці. Черга супертанкерів вишикувалася вздовж берега Червоного моря. Вони йдуть з двох боків – від Суецького каналу з Європи та від Баб-Ель-Мандебської протоки – з Азії. Поруч – Йемен, у якому хусити чекають відмашки чи то від Алі Ларіджані, чи то від молодшого Хаменеї. У випадку удару ракет по порту Янбу, нафта злетить знов вище, ніж 100 доларів за барель. Сьогодні інтереси США та Китаю співпадають виключно у тому, що зростання нафти – не бажане. Інтереси Ірану співпадає із зацікавленістю путіна. Давайте віддавати належне вмінню росії користуватися напруженістю у регіоні – зростає не тільки ціна на нафту та добрива. Зростає у ціні газ, вугілля, електроенергія, за ними піднімуться в ціні метали та сільгосппродукція. Трікстер-Трамп грає на боці інфляції у світі, створюючи нову реальність – дефіцит ресурсів.
4. Глобалізація – це єдиний світовий ринок з невеликими тарифами, коли великі виробники (Китай), сировинні барони (росія, Іран, Саудівська Аравія) користуються можливостями платоспроможних ринків (США, Європа). Трамп спробував на першому році другого терміну скористатися можливістю за рахунок тарифів зламати прозорість схеми, перенаправити потоки у ручному режимі, знімаючи данину приблизно як митні пости нащадків Чингіз-хана на Великому Шовкому Шляху. Його зупинив американський справедливий суд. Зараз маємо другу спробу знищити єдину схему світової економіки, тепер збройну. Нагадаю, Трамп буде при владі ще два з половиною роки. Нашому поколінню довелося триматися двадцять шостий рік панування путіна у росії і вже шостий рік Трампа в Америці. Маю надію, система зможе встояти проти його дій на знищення Америки, до якої ми звикли. MAGA – це не зло, це просто інша країна, яка свідомо залишає світову лідерство заради… заради невідомо чого. Мабуть, всесвітнім шерифом стало бути невигідно, настав час грабувати Техас.
5. Коли все це може закінчитися?! Дійсно, початок нескінченної позиційної війни у Затоці менше за все потрібно США та Трампу. Тому є кілька моментів, коли вихід з війни можливий:
– до 1 квітня (візит Трампа до Китаю, і він не хоче почути про чергові зустрічні дії щодо рідкоземів, на які Китай є майже монополістом, він хоче прилетіти до Сі Цзіньпіня світовим контролером нафти і шанси падають);
– до 1 червня (14 червня Трампу виповнюється 80 років і йому потрібні триумфальні арки та памʼятники, а не смерті американських військових та висока ціна на бензин);
– до кінця червня (4 липня – День Незалежності США). Впевнений – це максимальний термін.
Йому також не потрібен іранський тероризм у світі (а російського він не бачить), тому бажано не тільки закінчити війну, а підписати угоду хоча б про щось.
6. І головне. Трамп має зафіксувати, що він закінчив якусь велику війну до виборів. Ця не йде до розрахунку, бо він її розпочав. Це просто – «КТО», а не війна. Тому Україні потрібно приготуватися до нової порції тиску: блокування постачання ракет через їх великі втрати у Затоці, особистого конфлікту Трампа і Зеленського, істерик у бік незручних європейців, прямих пропозицій путіну бути посередником в Ірані. Дмітрієв не вилазить з Майямі, як бачите. Тим не менше, навіть Трамп розуміє, що Україна стала технологічним лідером воєнних часів і будуть спроби це також використати.